Особливості фармакокінетики Н3-піродазолу при внутрішньом’язовому введенні у порівнянні з внутрішньошлунковим. Фармакокінетика потенційного неопіоїдного анальгетика піродазолу. Вплив больового синдрому на фармакокінетику препарату порівняння парацетамолу.
При низкой оригинальности работы "Фармакокінетика потенційного неопіоїдного анальгетика, похідного пірролоімідазолу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРоботу виконано у відділі протизапальних та анальгезуючих засобів Інституту фармакології та токсикології АМН України Науковий керівник доктор медичних наук, член-кореспондент АМН та НАН України, член-кореспондент РАМН, професор Трінус Федір Петрович, завідуючий відділом протизапальних та анальгезуючих засобів Інституту фармакології та токсикології АМН України Захист відбудеться “____” ______________ 2001 р. о ______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.550.01 при Інституті фармакології та токсикології АМН України за адресою: 03057, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фармакології та токсикології АМН України за адресою: 03057, м.Біль, крім тяжких порушень здоровя, часто призводить до втрати працездатності та інвалідності, що веде до значних економічних збитків. Останні експериментальні та клінічні дані свідчать про те, що біль у ряді випадків є самостійною нозологічною одиницею. Для лікування болі різного генезу в клініці зараз широко використовують значну кількість анальгетичних засобів (А.А. Для оптимізації фармакотерапії больових синдромів необхідно знати не тільки особливості фармакодинаміки та механізми дії анальгетиків, але й долю введених ліків на рівні фармакокінетики - всмоктування, розподілу, біотрансформації та елімінації препаратів. Закономірності фармакокінетики анальгетиків мають велике значення, оскільки саме на основі аналізу взаємодії ліків та організму можна провести вибір найбільш ефективного та безпечного препарату в залежності від генезу болю.У щурів кров вилучали через 0,5; 1; 2; 4; 8; 24 та 48 год. при внутрішньошлунковому і через 5, 15, 30 хвилин та 1; 2; 4; 8; 24; 48 год. при внутрішньомязовому введенні піродазолу, і через 0,25; 0,5; 1; 2; 4 та 6 год. при внутрішньошлунковому введені парацетамолу. Кров та наважки тканин, вагою 200 мг, які містили Н3-піродазол, Н3-парацетамол, гомогенізували, розміщали у віали та піддавали гідролізу у 2М КОН при 40°С на протязі 24 год. Виявлено, що час напіввиведення Н3-піродазолу у головному мозку має величину Т1/2el=23,1 год.; значення коефіцієнту розподілу (Kr) у тканинах мозку більше одиниці через 24 та 48 год. після введення, що свідчить про можливість селективного утримання Н3-піродазолу у тканинах мозку. У проміжок часу 4-8 год. після введення, концентрація у крові швидко знижується, більш ніж у 2 рази у порівнянні з максимальною, яка визначається через 4 год. В цілому, елімінація Н3-піродазолу походить з повільною швидкістю, про що свідчать період напіввиведення Т1/2=6,30 год., величина загального кліренсу Cl=0,145 л/кг · год. та константа елімінації Kel=0,11 год-1 (табл.Н3-піродазол при внутрішньошлунковому введенні білим щурам в дозі 1/10 LD50 (31,5 мг/кг) тривало всмоктується (T1/2abs=1,733 год.; Kabs=0,40 год-1); має майже 100% біодоступність (Cmax=19,60 мкг/мл; Tmax=4,452 год.; MRT=18,45 год.; AUC=217,77 мкг·год/мл; F=99,7%; тривало знаходиться в організмі (Т1/2=6,30 год.; MRT=18,45 год.); проникає крізь різні фізіологічні барєри, у тому числі і гематоенцефалічний (0,69% від введеної дози Т1/2el= 23,10 год.). Н3-піродазол та/чи його метаболіти як при внутрішньошлунковому (Т1/2=6,30 год.; Cl=0,145 л/кг·год.), так і при внутрішньомязовому (Т1/2=4,34 год.; Cl=0,007 л/кг · год.) введенні тривало (до 48 год.) виводиться із організму з сечею та калом. Н3-парацетамол при внутрішньошлунковому введенні у порівнянні з Н3-піродазолом, в 4 рази швидше всмоктується (T1/2abs=0,435 год.; Tmax=1,133 год.), і менш тривало перебуває в організмі (Т1/2 =1,660 год.; MRT=2,37 год., Cl=0,363 л/кг·год.), у тому числі у головному мозку (Т1/2el= 3,46 год.). Больовий синдром змінює фармакокінетику Н3-піродазолу при внутрішньошлунковому введенні - уповільнюється його виведення із крові, зростає середній час утримання, знижується кліренс, за рахунок чого зростає площа під фармакокінетичною кривою: T1/2=17,32 год.; MRT=32,5 год.; Cl=0,079 л/кг·год.; AUC=397,42 мкг · год./мл; на моделі “периферична мононейропатія” та T1/2=13,86 год.; Cl=0,114 л/кг·год.; MRT=28,06 год.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы