Фармакокінетичні властивості та методи визначення кеторолаку - Автореферат

Фармакокінетичні властивості та методи визначення кеторолакуСтрімке зростання споживання продукції агропромислового комплексу вимагає збільшення продуктивності та зниження собівартості продукції, які, окрім загальноприйнятих заходів, можуть досягатись за рахунок раціонального застосування різних лікарських препаратів і кормових добавок. Знизити ризик забруднення продовольчої сировини лікарськими препаратами можна тільки за умови ефективної системи контролю на всіх стадіях - від виробництва до реалізації (Кальницкая О.И., 2006). У звязку з цим єдиний підхід до застосування лікарських препаратів, а також науково обґрунтована методологія, що дозволяє з високою точністю, чутливістю та задовільними метрологічними характеристиками виявляти залишкові кількості лікарських препаратів у сировині та продуктах тваринного походження, покликані гарантувати випуск якісної і безпечної продукції відповідно до вимог діючих стандартів. Вищевикладене послужило підставою для вивчення нового знеболюючого препарату піроло-пірольної групи НПЗЗ - кеторолаку (Spowart K., 1988). Уперше проведено фармакокінетичні дослідження нового знеболюючого препарату піроло-пірольної групи НПЗЗ - кеторолаку, який може бути потенційно небезпечним елементом харчового ланцюга людини.1) виявлено, що кеторолак має потенційно широкий спектр біологічної активності з Ра <0,7 і Рі у більшості випадків <0,4, що свідчить про високу прогностичну можливість прояву фармакологічної активності препарату за відсутності близьких хімічних аналогів, що, у свою чергу, дозволяє рекомендувати кеторолак як препарат, що має високі потенційні можливості для використання його як високоефективного лікарського засобу з новими можливостями. Далі спостерігається швидке зниження концентрації кеторолаку і до 2 годин вона дорівнює 3852,06 нг/см3, що зіставно з періодом напіввиведення (Т? = 1,827 год). Якщо розрахувати час, необхідний для повного виведення лікарської речовини з тканин як 5 періодів напіввиведення, то для кеторолаку у формі пігулок він складає 16,4 год., для внутрішньомязових інєкцій - 9,15 год., тобто менше за добу. Для розробки методу виділення кеторолаку з продуктів тваринного походження була вивчена залежність ступеня екстракції (R) кеторолаку з водних розчинів від природи органічних розчинників за різних значень РН середовища. Діетиловий ефір починає екстрагувати кеторолак за РН = 6,0-8,0 (ступінь екстракції - 8,7-11,5%), а максимум екстракції в дослідженому інтервалі спостерігається за РН = 3,0-4,0 (ступінь екстракції - 91,4-98,5%).У дисертації на основі проведених комплексних фармакологічних, фармакокінетичних та хіміко-аналітичних методів дослідження запропоновано новий підхід до визначення кеторолаку в органах тварин, який полягає в екстракції кеторолаку за допомогою діетилового ефіру та подальшому якісному та кількісному аналізу за допомогою методів ВЕРХ, ТШХ і УФ-спектрофотометрії. Розроблена методика хіміко-токсикологічного аналізу кеторолаку в органах і тканинах тварин має важливу роль у науковому і практичному плані для ветеринарної медицини. На підставі проведених експериментальних досліджень фармакокінетики кеторолаку встановлено, що препарат за перорального і внутрішньомязового введень характеризується швидким надходженням з місця введення у кров, високою швидкістю елімінації з організму та має високий ступінь біодоступності. Ступінь відносної біодоступності кеторолаку в формі пігулок складає 43,72% у порівнянні з препаратом в інєкційній формі.