Фармакогностичне вивчення представників родів Malus та Pyrus - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. УДК:615.07:54.061/.062:582.734.3 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наукРобота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України. Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Кисличенко Вікторія Сергіївна Національний фармацевтичний університет, завідуюча кафедрою хімії природних сполук Богомольця, професор кафедри фармакогнозії і ботаніки доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник МАРТИНОВ АРТУР ВІКТОРОВИЧ Інститут мікробіології та імунології ім. Захист відбудеться „_22__”__червня__ 2007 р. о _11.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.На відміну від синтетичних препаратів лікарські засоби рослинного походження мають цілий ряд переваг, серед яких: низька токсичність, поступове досягнення фармакологічного ефекту, комплексна дія, можливість застосування протягом тривалого часу без істотних побічних ефектів. До таких рослин належать груша звичайна - Pyrus communis L., яблуня лісова - Malus sylvestris Mill. Наявність достатньої сировинної бази, вміст великої кількості груп БАР, що мають різноманітну фармакологічну дію, розробка на їх основі нових лікарських засобів, а також пошук нових джерел для отримання пектину визначають тему даного дослідження як актуальну. Метою роботи було фармакогностичне вивчення деяких видів та сортів груші та яблуні з дослідженням різних груп біологічно активних речовин і визначення можливості отримання лікарських субстанцій та лікарських засобів на їх основі. провести стандартизацію лікарської рослинної сировини - листя груші та яблуні; рідкого екстракту з листя груші звичайної і пектину з листя яблуні та розробити відповідні проекти аналітичної нормативної документації (АНД).Дані літератури свідчать, що груша та яблуні широко культивуються на всій території України та застосовуються в народній медицині, як дієтичні продукти, у харчовій промислововсті, у складі біологічно активних добавок. Обєктами наших досліджень були листя груші звичайної, яблуні лісової та яблуні домашньої сортів Антонівка, Слава Переможцям та Білий налив. З метою найбільш повного фітохімічного вивчення та стандартизації листя груші та яблуні було проведено визначення кількісного вмісту основних груп БАР. З метою визначення оптимального екстрагенту для вилучення пектину з листя яблуні нами були використані такі розчинники: вода, суміш 0,5% розчинів кислоти щавлевої та амонію оксалату у співвідношенні 1:1 і 2% розчин натрію гідрокарбонату з додаванням 0,16% розчину натрію гідроксиду. Методом колонкової хроматографії, рехроматографії на поліаміді і силікагелі, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі з листя груші та яблуні було виділено і ідентифіковано 31 речовину: 2 похідних простих фенолів, 2 похідних бензойної кислоти, 4 гідроксикоричних кислот, 3 кумарини, 18 флавоноїдів, 1 тритерпеноїд та 1 стероїд.Вперше проведено систематичне фармакогностичне вивчення яблуні лісової та домашньої сортів Антонівка, Слава Переможцям, Білий налив, груші звичайної з дослідженням груп біологічно активних речовин, отриманням комплексів біологічно активних речовин, стандартизацією сировини та субстанцій, встановленям їх біологічної активності, що дало можливість отримати лікарські субстанції та створити на їх основі ряд лікарських засобів різної фармакологічної дії. За допомогою якісних реакцій, ПХ і ТШХ в листі груші звичайної, яблуні лісової та домашньої сортів Антонівка, Слава Переможцям і Білий налив були виявлені: вільні і звязані цукри, полісахариди, пектинові речовини, органічні кислоти, арбутин, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, 16 амінокислот, 21 макро-і мікроелемент. Вміст пектинових речовин, який визначено карбозольним методом становить: у листі груші звичайної 16,01%, у листі яблуні лісової - 13,34%, у листі яблуні домашньої сорту Антонівка - 12,58%, сорту Слава Переможцям - 11,46%, сорту Білий налив - 12,12%. З листя груші звичайної, яблуні лісової та домашньої отримано ліпофільні фракції, вихід яких склав з листя груші звичайної 2,93%, з листя яблуні лісової - 6,90%, з листя яблуні домашньої сорту Антонівка - 11,18%, сорту Слава Переможцям - 2,85%, сорту Білий налив - 2,13%. В отриманих ліпофільних фракціях визначено кількісний вміст хлорофілів і каротиноїдів, який складає в ліпофільній фракції з листя груші звичайної 5,39% і 3,20мг%; з листя яблуні лісової 0,40% і 2,50 мг%; з листя яблуні домашньої сорту Антонівка - 9,94% і 159,77 мг%; сорту Слава Переможцям 8,24% і 111,83 мг%, сорту Білий налив - 4,11% і 97,89 мг% відповідно.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ