Фармакогностичне вивчення echinacea pallida nutt - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л.Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Кисличенко Вікторія Сергіївна Національний фармацевтичний університет, завідуюча кафедрою хімії природних сполук Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник КОНОВАЛОВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідуюча кафедрою фармацевтичної хімії та фармакогнозії кандидат фармацевтичних наук, доцент ТОДОРОВА ВІОЛЕТА ІВАНІВНА Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Захист відбудеться 28.05.2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.До рослин, які були інтродуковані в Україну з інших географічних зон та з успіхом культивуються в місцевих кліматичних умовах, відносяться види роду Ехінацея. В Україні зареєстровано понад 50 препаратів на основі біологічно активних речовин (БАР) ехінацеї пурпурової, але відомо, що в інших країнах Європи, Канаді та США для створення лікарських препаратів останнім часом все більш використовують ехінацею бліду (Echinacea pallida Nutt.). Метою роботи було фармакогностичне вивчення Echinacea pallida Nutt (ехінацеї блідої) з дослідженням різних груп біологічно активних речовин і визначення можливості отримання лікарської субстанції, встановлення її фармакологічної активності, вивчення можливості створення на її основі лікарських засобів. встановити основні анатомо-діагностичні ознаки трави та коренів ехінацеї блідої; ехінацея бліда лікарський фармакологічний провести стандартизацію трави, коренів та сухого екстракту з коренів Echinacea pallida Nutt. та розробити проекти аналітичної нормативної документації (АНД) на них;Ехінацея бліда останнім часом широко культивується в світі, зокрема в Україні вирощують сорт ехінацеї блідої «Красуня прерій», який з 2005 р. зареєстровано в Державному реєстрі сортів України. Методом газової хроматографії/мас-спектрометрії було проаналізовано ефірні олії з плодів, трави та коренів ехінацеї блідої, в результаті чого ідентифіковано 58 речовин терпенової природи. За допомогою колонкової адсорбційної хроматографії, рехроматографії на силікагелі і поліамідному сорбенті, гравіметричного методу з трави та коренів в індивідуальному стані виділено 26 сполук: 5 похідних коричної кислоти, 6 похідних кумарину, 9 флавоноїдів, 2 тритерпеноїди, 1 стерин, 2 хлорофіли та 1 меланін. Речовини 2.1-2.5 давали позитивні якісні реакції з заліза (ІІІ) хлоридом, кислотою сульфаніловою діазотованою, що визначало їх фенольну природу. Зі сполук фенольного комплексу було визначено кількісний вміст флавоноїдів - 0,35% у траві в перерахунку на рутин, гідроксикоричних кислот - 3,17% у траві та 1,35% у коренях в перерахунку на хлорогенову кислоту (спектрофотометричний метод), фенольного глікозиду ехінакозиду - 0,15% у траві та 0,46% у коренях (ВЕРХ), суми поліфенолів, що окиснюються - 6,33% у траві та 2,61% у коренях (за методом Левенталя), фітомеланіну - 1,8% (гравіметричний метод).Вперше проведено систематичне фармакогностичне вивчення Echinacea pallida Nutt. з дослідженням груп біологічно активних речовин та отриманням комплексів біологічно активних речовин, стандартизацією сировини та отриманого сухого екстракту, встановленням його фармакологічної активності, що дало можливість отримати спеціальний харчовий продукт - добавку дієтичну на його основі, створене теоретичне та практичне підґрунтя для подальшої розробки нових лікарських засобів. За допомогою якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу, тривимірної скануючої спектрофлуориметрії встановлено наявність в траві та коренях ехінацеї блідої вільних та звязаних цукрів, полісахаридів, пектинових речовин, амінокислот, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, антоціанів, дубильних речовин, кумаринів, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів. Вперше з квіток, стебел, листя та коренів одержано фракції полісахаридів (ВРПС, ПР та ГЦ) та визначено їх кількісний вміст. Найбільша кількість ВРПС спостерігалась у коренях (21,19%), вміст ПР переважав у листі (20,28%), в стеблах переважав вміст ГЦ (38,82%). Встановлено наявність 17 амінокислот в плодах і 16 амінокислот в коренях та траві ехінацеї блідої.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ