Фармакогностичне вивчення деяких представників роду амарант - Автореферат

Фармакогностичне вивчення деяких представників роду амарантДо таких рослин відноситься амарант (щириця), дикорослі та культивовані види якого широко застосовуються у народній та науковій медицині, кормовиробництві, харчовій промисловості, як цінна кормова культура, сировина для отримання білку, пектину та жирної олії, завдяки високому вмісту біологічно активних речовин (БАР). Найбільш повне використання добре відомих рослин та наявність достатньої сировинної бази пояснюють інтерес до вивчення сільськогосподарської культури - амаранту. Для досягнення цієї мети вирішувались наступні завдання: провести попереднє дослідження хімічного складу надземної частини різних видів амаранту за допомогою хімічних, та фізико-хімічних методів аналізу; Обєктом дослідження стали надземні частини трьох видів роду амарант і групи БАР - амінокислоти, вуглеводи, мікроелементи, фенольні сполуки і ліпофільні речовини, що обумовлюють фармакологічну активність досліджуваних представників роду амарант. Предметом дослідження стали аналіз, виділення і встановлення структури флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, ліпофільних речовин, мікроелементів, амінокислот; розробка технології отримання лікувально-профілактичного засобу з надземної частини амаранту; проведення морфолого-анатомічного дослідження представників роду амарант.За допомогою якісних реакцій та хроматографії з використанням водних, водно-спиртових, хлороформних, етилацетатних, бутанольних екстрактів у надземній частині трьох видів амаранту встановлено наявність вуглеводів, амінокислот, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, органічних кислот, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів, фосфоліпідів, стероїдів, кумаринів. В результаті з надземної частини амаранту виділено в індивідуальному стані 23 сполуки: 4 похідних коричної кислоти - кофейна, хлорогенова, п-кумарова та ферулова кислоти; 8 похідних 2-фенілбензо-г-пірону - кемпферол, трифолін, астрагалін, нікотифлорин, кверцетин, рутин, кверцитрин, ізокверцитрин; 2 похідних 2-фенілбензопірану - ( ) - катехін та (-) - епікатехін; 2 похідних бензо-б-пірону - умбеліферон і герніарін; 1 тритерпенова сполука - олеанолова кислота; а також стероїд - b-ситостерин, фосфоліпід - лецитин, хлорофіли А і В та каротиноїди b-каротин та лютеїн. Речовини умбеліферон, герніарін, астрагалін, нікотифлорин, кверцитрин, ізокверцитрин, ( ) - катехін та (-) - епікатехін були виділені з досліджуваних видів амаранту вперше. В продуктах лужної деструкції речовини 2.1 (кофейна кислота) і 2.2 (хлорогенова кислота) знайдено 3,4 - дигідроксибензойну (пірокатехову) кислоту, речовин 2.3 (п-кумарова кислота) і 2.4 (ферулова кислота) - п-гідроксибензойну кислоту. Таким чином, за даними фізико-хімічних досліджень, УФ - та ІЧ-спектроскопії, а також за продуктами лужної деструкції та кислотного гідролізу, ацетилювання, метилювання ідентифіковано: речовину 2.7 як 3,5,7,4’ - тетрагідроксифлавон, або кемпферол; речовину 2.8 як кемпферол-3-О-в-D-галактопіранозид (трифолін); речовину 2.9 як кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид (астрагалін); речовину 2.10 як кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозил - (6>1) - О-б-L-рамнопіранозид (нікотифлорин); речовину 2.11 як 3,5,7,3’, 4’ - пентаоксифлавон (кверцетин); речовину 2.12 як кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозил - (6>1) - О-б-L-рамнопіранозид (рутин); речовину 2.13 як кверцетин-3 - О-б-L-рамнопіранозид (кверцитрин); речовину 2.14 як кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозид, або ізокверцитрин (табл.За допомогою якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу в надземній частині амаранту встановлено присутність таких груп біологічно активних речовин як органічні кислоти, амінокислоти, полісахариди, стерини, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, тритерпенові сапоніни, хлорофіли, каротиноїди. З надземної частини амаранту виділено в індивідуальному стані 23 сполуки. З використанням фізико-хімічних, хімічних, фізичник та біологічних методів встановлено структуру цих речовин: похідні коричної кислоти - кофейна (3,4 - дигідроксикорична) кислота (речовина 2.1.), хлорогенова (5-О-кофеїл-D-хінна) кислота (речовина 2.2), n-кумарова (4-гідроксикорична) кислота (речовина 2.3), ферулова (3-метокси-4-гідроксикорична) кислота (речовина 2.4); похідні 2-фенілбензопірану (флавани) - ( ) - катехін (3,5,7,3’, 4’ - пентагідроксифлаван) (речовина 2.5), (-) - катехін (3,5,7,3’, 4’ - пентагідроксифлаван) (речовина 2.6); похідні 2-фенілбензо-г-пірони (флавоноли) - кемпферол (3,5,7,4’ - тетраоксифлавон) (речовина 2.7), трифолін (кемпферол-3-О-в-D-галактопіранозид) (речовина 2.8), астрагалін (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид) (речовина 2.9), никотіфлорин (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозил - (6>1) - О-б-L-рамнопіранозид) (речовина 2.10), кверцетин (3,5,7,3’, 4’ - пентаоксифлавон) (речовина 2.11), рутин (кверцетин-3-О-в-D - глюкопіранозил - (6>1) - О-б-L-рамнопіранозид) (речовина 2.12), кверцитрин (кверцитин-3 - О-б-L-рамнопіранозид) (речовина 2.13), ізокверцитрин (кверцитин-3-О-в-D - глюкопіранозид) (речовина 2.

Основний зміст роботи