Фармакогностичне дослідження видів роду Artemisia L. флори України - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІВ РОДУ ARTEMISIA L.Робота виконана на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Ковальова Алла Михайлівна, професор кафедри фармакогнозії, Національний фармацевтичний університет, Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Мазулін Олександр Владиленович, завідувач кафедри фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків ФПО, Запорізький державний медичний університет кандидат фармацевтичних наук, доцент Дармограй Роман Євдокимович, завідувач кафедри фармакогнозії і ботаніки, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Захист відбудеться “16” травня 2014 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.Одним з важливих завдань фармакогнозії є пошук нових рослинних джерел біологічно активних речовин (БАР) серед видів флори України, що мають достатню сировинну базу, та створення на їх основі лікарських засобів. Рід Полин нараховує у світовій флорі близько 500 видів та більше 30 видів у флорі України. Дослідження БАР видів роду Полин характеризується певною фрагментарністю. Широкий спектр та біологічна дія БАР видів роду Полин створюють передумови для комплексного дослідження сировини видів роду з метою розробки субстанцій з антибактеріальною активністю. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: · проаналізувати та узагальнити дані наукових першоджерел про склад БАР, фармакологічну активність та народногосподарське значення видів роду Полин;Визначено обєкти, вказано методи дослідження, реактиви та прилади, які застосовували під час попереднього дослідження трави 14 видів роду Полин, комплексного фармакогностичного та фармакологічного дослідження трави п. гіркого, п. звичайного, п. австрійського, п. лікарського, п. естрагону та одержаних з них ефірних олій та субстанцій. У траві досліджуваних видів роду Полин за допомогою хімічних та фізико-хімічних методів попередньо ідентифіковано сполуки первинного (цукри, карбонові кислоти, амінокислоти) та вторинного (фенолкарбонові кислоти, гідроксикоричні кислоти, гідроксикумарини, флавоноїди, дубильні речовини конденсованої групи, сапоніни тритерпенової групи) метаболізму. За допомогою методу ГХ-МС досліджено компонентний склад ефірних олій, одержаних з трави п. звичайного, п. лікарського, п. однорічного, п. кавказького, п. гіркого, п. австрійського, п. естрагону, п. піскового, п. польового, п. Поширеними, тобто такими, що містяться у 28 - 45 % видів, сполуками ефірних олій досліджуваного континууму роду Artemisia L. є моноциклічні монотерпеноїди: ?-терпінен, геранілацетат, карвон, лимонен; біциклічні монотерпеноїди ?-туйон, борнілацетат, камфора, пінокарвон, транс-пінокарвеол, сабінен, цис-сабіненгідрат; ароматичні терпеноїди: п-цимен, п-цимен-8-ол, тимол, метилевгенол, елеміцин; сесквітерпеноїди: ациклічні - транс-?-фарнезен, неролідол; моноциклічні - гермакрен D; біциклічні - каріофілен, ?-селінен, ?-кадинен, ?-евдесмол, ?-кадинол, ?-евдесмол, ?-евдесмол; терпеноїдний кетон цис-жасмон; дитерпени транс-неофітадієн і фітол, ароматичні сполуки фенілацетальдегід та 2,4-гексадіїнілбензол. Хлорогенову кислоту виявлено у траві всіх досліджуваних видів; неохлорогенову, 4-кофеїлхінну, 3,4-дикофеїлхінну та 4,5-дикофеїлхінну кислоти - у траві п. гіркого та п. звичайного; 3,5-дикофеїлхінну кислоту - у траві п. гіркого, п. звичайного та п. австрійського; ізокверцитрин - у траві п. гіркого, п. звичайного та п. лікарського; лютеолін - у траві п. лікарського, п. австрійського та п. естрагону; апігенін, рутин, розмаринову кислоту та скополетин - у траві п. лікарського та п. естрагону; п-кумарову, ферулову, кофейну кислоти та умбеліферон - у траві п. естрагону; кумарин - у траві п. лікарського.Шляхом комплексного фармакогностичного та хемотаксономічного дослідження 14 видів роду визначено хімічний профіль видів роду, встановлено найбільш перспективні як джерела БАР види: п. звичайний, п. австрійський, п. гіркий, п. лікарський, п. естрагон; з трави даних видів одержано ліпофільні та фенольні комплекси; з трави п. звичайного, п. австрійського та п. гіркого - модифіковані густі екстракти; встановлено антимікробну активність одержаних екстрактів; досліджено цитотоксичну активність фенольного комплексу п. гіркого; досліджено гостру токсичність ліпофільних та фенольних комплексів п. звичайного, п. австрійського, п. лікарського, п. естрагон та п. гіркого; розроблено проекти МКЯ трави п. звичайного та п. австрійського.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ