Фармакогностичне дослідження видів родин Fabaceae, Apiaceae, Asteraceae, Convallariaceae та перспективи їх використання в медицині - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наукТема пошуку біологічно активних речовин (БАР) рослинного походження і створення на їх основі лікарських препаратів залишається актуальною для фармацевтичної науки. Даним вимогам відповідають культури гороху, віки, деяких видів роду астрагалу, які можуть служити основою виробництва лікарських препаратів. Саме хемотаксономічне дослідження виявляє корелятивні взаємозвязки між морфологічними і хімічними ознаками, які можуть бути використані як з метою вдосконалення класифікації рослин, так і з метою пошуку перспективних рослин для одержання певних біологічно активних речовин. Кількісний хемотаксономічний аналіз сполук вторинного синтезу - флавоноїдів, глікозидів, кумаринів, тритерпенових сполук дозволяє скласти більш повний опис фенотипів, що створює передумови для вирішення питань класичної систематики, філогенетики рослин, а також забезпечує умови для прогнозування і виявлення перспективних видів - джерел біологічно активних речовин. Обєкти дослідження: рослини родів Астрагал, Гороху, Віки, Борщівника, Морківника, Дягелю, Дудника, Конвалії, Горицвіту, які ростуть і культивуються в Україні, а також виділені з них біологічно активні речовини - кумарини, фурокумарини, флавоноїди, тритерпени: циклоартани, кардіостероїди та комплекси БАР.На основі розрахованих таксономічних відстаней з використанням в якості маркерів морфологічних, хімічних і фенетико-екологічних ознак були побудовані дендрограми роду, які наглядно демонструють, що рід Astragalus L. розділяється на дві гілки, кожна з яких в свою чергу ділиться на 5 і більше груп, в основі яких знаходяться більш еволюційно стародавні види. Найбільшу інформативну вагу (JPI) в українських таксонах мають космосиїн, апіїн, цинарозид, афзелін, кемпферол-3-софорозид, нікотифлорин, кемпферол-3,7-диглюкопіранозид, кемпферол-7-рамнозид, кемпферол-3-рутинозил-7-рамнозид і кверцитрин. Речовини дають позитивну реакцію з хлоридом заліза (ІІІ), сульфаніловою діазотованою кислотою, що виявляє їхню фенольну природу. На підставі хроматографії на папері, якісних реакцій, УФ-спектрів, порівнянням з вірогідними зразками визначили, що речовини є: 2 - 4-гідроксикоричною (п-кумаровою); 3 - 3,4-діоксикоричною (кавовою); 4 - 3-метокси-4-оксикоричною (феруловою); 5 - 5-О-кофеїл-D-хінною кислотою (хлорогеновою) і 6 - 3-О-кофеїл-D-хінною (неохлорогеновою) кислотами. На підставі поведінки речовин в УФ-спектрі в присутності комплексоутворюючих та іонізуючих добавок доведено наявність вільних гідроксигруп у речовини 24 у положенні С-3 і С-5, у речовин 22, 23, 25 - у положенні С-5 і С-7.1.Вперше проведено кількісне фенетико-екологічно-таксономічне і ресурсознавче дослідження 81 виду роду Astragalus L. флори СНД на основі аналізу 31356 позитивних і негативних станів 468 морфологічних ознак і екотопів з використанням флавоноїдів, а також 1320 станів 60 ознак з використанням циклоартанів. Визначено морфологічні і хімічні таксономічні відстані між таксонами роду, які коливаються на рівні 17-23%, що можна пояснити високим показником ендемічності, дискретністю ареалів і великою здатністю до пристосування в мінливій екології. 3.Виявлено, що за даними хемотаксономії і фенетико-екологічної таксономії рід розділяється на дві гілки, кожна з яких свою чергу ділиться на 5 груп, в основі кожної знаходиться більш еволюційно стародавній вид, і кожній групі притаманний певний набір ознак. 5.Вперше вивчено БАР 11 видів астрагалів, які ростуть на Україні, гороху польового, горошку мишачого, борщівника сибірського, оману британського, сідача коноплевого. В результаті проведених фізико-хімічних досліджень з використанням інструментальних методів аналізу встановлено структуру 65 сполук: 1 простий фенол, 5 гідроксикоричних кислот, 3 гідроксикумарини, 4 фурокумарини, 37 флавоноїдних сполук, 5 циклоартанів, 4 азотовмістні сполуки, 2 сесквітерпеноїди, 4 кардіотонічні глікозиди.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ