Фармакогностичне дослідження трави арніки гірської та трави арніки листяної - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук Фармакогностичне дослідження трави арніки гірської та трави арніки листяноїРобота виконана на кафедрі фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Марчишин Світлана Михайлівна Тернопільський державний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Ковальов Володимир Миколайович Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії доктор фармацевтичних наук, професор Доля Віктор Семенович Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки Захист відбудеться 05.06. 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.605.01. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.З вищенаведеного випливає важливе науково-практичне значення представників родини Айстрових (Asteraceae), зокрема, роду Арніка (Arnica L.), види якого використовуються у багатьох країнах світу при різноманітних захворюваннях (Гарник Г.П. і спів., 1998; Палов М. Таким чином, всебічне морфолого-анатомічне та фітохімічне вивчення трави дикорослого і культивованого видів рослин роду Арніка з метою створення субстанцій, які виявляють різні види фармакологічної активності, є актуальним. Метою роботи було провести фармакогностичне дослідження трави арніки гірської та арніки листяної, вивчити основні групи біологічно активних речовин досліджуваних рослин та розробити технологію одержання субстанції з протизапальною активністю із нової рослинної сировини. розробити технологію одержання активної субстанції з трави арніки листяної та арніки гірської та стандартизувати одержані екстракти за вмістом біологічно активних речовин; Вперше проведено порівняльне фармакогностичне дослідження цінних лікарських рослин роду Арніка: дикорослого виду - арніки гірської та культивованого - арніки листяної.В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування у народній, науковій медицині та гомеопатії арніки гірської та арніки листяної. У результаті попереднього дослідження трави арніки гірської та арніки листяної за допомогою якісних реакцій, хроматографії на папері та у тонкому шарі сорбенту виявлено наявність дубильних речовин, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, амінокислот, гетерополісахаридів, каротиноїдів та аскорбінової кислоти. У спиртово-водних витягах трави арніки гірської та арніки листяної було ідентифіковано 5 флавоноїдів: кверцетин, рутин, морин, кверцитрин та гесперидин; 4 гідроксикоричні кислоти: кофейна (3,4-дигідроксикорична, С9Н8О4), ферулова (3-гідрокси-4-метоксикорична, С10Н10О4), хлорогенова (5-О-кофеїл-D-хінна, С16Н18О9), неохлорогенова (3-О-кофеїл-D-хінна, С16Н18О9 ). Встановлено, що до полісахаридів і пектинових речовин арніки гірської входить D-глюкоза, L-арабіноза та глюкуронова кислота; до полісахаридного комплексу арніки листяної - L-арабіноза, D-ксилоза і D-глюкоза; пектинові речовини арніки листяної представлені 4-а моноцукрами: D-глюкозою, L-арабінозою, D-ксилозою та глюкуроновою кислотою. На підставі фізико-хімічних властивостей, хімічних перетворень, даних хроматографічного аналізу, УФ-та ІЧ-спектроскопії, якісних реакцій та порівняння з достовірними зразками у траві арніки гірської і арніки листяної ідентифіковано речовини фенольної структури: похідні коричної кислоти (ферулова, хлорогенова, неохлорогенова і кофейна) та 2-фенілбензо-?-пірону (кверцетин, кверцитрин, морин і рутин) (табл.У дисертаційній роботі наведено результати порівняльного фармакогностичного дослідження нової лікарської рослинної сировини - трави двох видів рослин роду Арніка - дикорослої арніки гірської та культивованої арніки листяної. Визначено якісний склад та кількісний вміст біологічно активних речовин, проведено порівняльний морфолого-анатомічний аналіз трави досліджуваних видів, розроблена технологія одержання екстрактів арніки гірської та арніки листяної та проведено вивчення їх протизапальної та антимікробної активності. Вперше проведено порівняльне фармакогностичне дослідження трави двох видів рослин роду Арніка: дикорослого - арніки гірської (Arnica montana L.) та культивованого - арніки листяної (Arnica foliosa Nutt.). Фітохімічними та хроматографічними методами дослідження встановлено, що до складу арніки гірської та арніки листяної входять конденсовані дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, полісахариди, амінокислоти, каротиноїди, аскорбінова кислота, які забезпечують їх фармакологічну активність.

Основний зміст роботи