Проведення фармакогностичного дослідження листків різних видів рослин роду бадан. Противірусна активність екстрактів листків до вірусу везикулярного стоматиту. Встановлення титру лектинів у кореневищі бадану. Анатомічні ознаки лікувальної рослини.
Національний фармацевтичний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наукРобота виконана на кафедрі фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоровя України. Науковий керівник: кандидат фармацевтичних наук, доцент ПОПОВА НАТАЛІЯ ВЯЧЕСЛАВОВНА Національний фармацевтичний університет, доцент кафедри фармакогнозії Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук , професор СЕРБІН АНАТОЛІЙ ГАВРИЛОВИЧ, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри медичної ботаніки; Захист відбудеться “24” січня 2003 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м.Рід бадан нараховує близько 11 видів, однак хімічний склад, біологічна дія і морфолого-анатомічна будова представників цього роду мало вивчені. У систематиці роду бадан є розходження що до кількості видів даного роду - відповідно до одного джерела рід нараховує 4 види, згідно з іншим - 12 видів. Для досягнення цієї мети ставили наступні задачі: · вивчення БАР листків різних видів роду бадан; Обєктом дослідження стали листки різних видів роду бадан і групи БАР - амінокислоти, мікроелементи, лектини, ліпофільні речовини і фенольні сполуки, що обумовлюють фармакологічну активність листків таксонів роду бадан. Предметом дослідження стали аналіз, виділення і встановлення структури галоїльних похідних, флавоноїдів, оксикоричних кислот, фенологлікозидів, ліпофільних речовин, мікроелементів, амінокислот, лектинів; розробка технології одержання лікарських засобів з листків бадану; проведення хемосистематичного і морфолого-анатомічного дослідження рослин роду бадан.На відміну від бадану товстолистого, хімічний склад і морфолого-анатомічна будова інших таксонів роду бадан і їхня перспективність як нового виду лікарської сировини мало вивчені. Обєктами наших досліджень були листки і різні екстракти з рослин роду бадан: бадан товстолистий (Bergenia crassifolia (L.) Fritsch), бадан серцелистий (Bergenia cordifolia Fritsch), бадан війчастий (Bergenia ciliata (Royl) Fedtsch), бадан Делаво (Bergenia delavayi x media Engl), бадан тихоокеанський (Bergenia pacifica Kom.), бадан гімалайський (Bergenia hymalaica Boriss. чи Bergenia hissarica Boriss.sp. nova), що були заготовлені у ботанічному саду ХНУ, на фармакопейній ділянці НФАУ і ДНЦЛЗ, у Ботанічному саду Ботанічного інституту РАН ім. За допомогою якісних реакцій і хроматографії на папері, у тонкому шарі сорбенту і ВЕРХ в екстрактах з листків рослин роду бадан встановлено наявність флавоноїдів, галоїльних похідних, оксикоричних кислот, фенологлікозидів, що дозволило провести визначення кількісного вмісту дубильних речовин, арбутину, флавоноїдів. На підставі фізичних і хімічних методів аналізу й у порівнянні з достовірними зразками ідентифікували речовину 8 як лютеолін чи 5,7,3’4’-тетрагідроксифлавон, речовину 9 як апігенін чи 5,7,4’-тригідроксифлавон, речовину 10 як кверцетин чи 3,5,7,3’4’-пентагідроксифлавон, речовину 11 як кемпферол чи 3,5,7,3’-тетрагідроксифлавон, речовину 12 як цинарозид чи 7-О-b-D-глюкопіранозид лютеоліну, речовину 13 як космосіїн чи 7-О-b-D-глюкопіранозид апігеніну, речовину 14 як 5-О-b-D-глюкопіранозид кверцетину, 15 як 5-О-b-D-глюкопіранозид кемпферолу, речовину 16 ідентифікували як рутин чи 3-О-b-D-рутинозид кверцетину, а речовину 17 як нікотифлорин чи 3-О-b-D-рутинозид кемпферолу.Встановлено наявність різних груп біологічно активних речовин: амінокислот, вуглеводів, лектинів, мікроелементів, фенольних сполук, (флавоноїдів, галоїльних похідних, фенологлікозидів, оксикоричних кислот), ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, жирних кислот). За допомогою препаративної хроматографії на папері, ТШХ, методів колонкової хроматографії на поліаміді, ВЕРХ, з листків бадану товстолистого й інших видів у індивідуальному стані виділено й встановлено структуру 20 речовин, таких як 6 флавоноїдних глікозидів: цинарозид, космосіїн, рутин, 3-О-b-D-глюкопіранозид кемпферолу, 3-О-b-D-глюкопіранозид кверцетину, нікотифлорин; флавоноїдні аглікони: лютеолін, апігенін, кверцетин, кемпферол; 3 оксикоричні кислоти: кофейна, хлорогенова та неохлорогенова кислота, фенологлікозид: арбутин, 6 галоїльних похідних: елагова кислота, галова кислота, дигалоїл - D-глюкоза, тригалоїл-D-глюкоза; С-глікозиди: бергенін, С-глюкопіранозид-метоксигалової кислоти (бергенова кислота). Уперше був вивчений білково-полісахаридний комплекс листків бадану товстолистого. Новими для листків виявилися такі сполуки як лектини, та встановлено їх титр у листках і кореневищах. У листках бадану були виявлені наступні вуглеводи до гідролізу: глюкоза, рамноза, арабіноза, фруктоза, а в гідролізаті: арабіноза, галактоза, глюкоза, фруктоза, апіоза, уронова і глюкуронова кислоти.Картмазова Л.С., Сіра Л.М., Попова Н.В., Кожух І.О. Дыгай А.М., Гольдберг Е.Д., Литвиненко В.И., Попова Н.В., Оккерт И.Л., Кожух И.А. Растительные адаптогены. Мартинов А.В., Смілянська М.В.
План
2. Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації викладено в публікаціях
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
