Фармакогностичне дослідження рапонтикуму сафлоровидного та отримання речовин-стандартів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наукРобота виконана на кафедрі фармакогнозії Національної фармацевтичної академії України Міністерства охорони здоровя України. Науковий керівник: кандидат фармацевтичних наук, доцент, Попова Наталія Вячеславівна Національна фармацевтична академія України, доцент кафедри фармакогнозії Національна фармацевтична академія України, завідувач кафедри медичної ботаники доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться “22 ”листопада 2002 року о_1200 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д64.605.01 при Національній фармацевтичній академії України за адресою 61002, м.Харків, вул.Пушкінська, 53. рапонтикум фармакогностичний очищення лютеолінПідземні органи рапонтикуму сафлоровидного - Rhaponticum carthamoides (Willd) Illiin. переробляються в ряд препаратів (рідкий і густий екстракти, таблетки сухого екстракту, препарат “Екдистен”). Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі: вивчити хімічний склад біологічно активних сполук підземних і надземних органів рапонтикуму сафлоровидного дикорослого і культивованого; розробити методи якісного аналізу основних груп біологічно активних речовин рапонтикуму сафлоровидного; Обєктом дослідження стали фенольні сполуки - флавоноїди, кумарини, фенолкарбонові кислоти, а також екдистероїди, вуглеводи, амінокислоти та мікроелементи трави і підземних органів рапонтикуму сафлоровидного, та лютеолін-вмісна рослинна сировина - трава рапонтикуму, трава перцю стручкового і трава чебрецю. Науковий інтерес представляють нові дані з вивчення якісного і кількісного вмісту екдистероїдів, флавоноїдів, кумаринів, фенолкарбонових кислот, вуглеводів, головним чином глюкофруктанів рапонтикуму сафлоровидного дикорослого і культивованого.Проведений аналіз літературний даних свідчить, що у світовій флорі рослини роду рапонтикум Rhaponticum Willd. представлені 17 видами, 12 з яких зростають на території СНД, у тому числі і на Україні, і у звязку зі збільшенням потреби в препаратах рапонтикум сафлоровидний введений у культуру. Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного переробляється промисловістю в рідкий і густий екстракти і препарат екдистен, використовується та у харчовій промисловості при виробництві тонізуючих напоїв. За кількісним вмістом суми амінокислот слід зазначити, що в траві міститься більше амінокислот (11,3%), ніж у кореневищі і коренях рапонтикуму сафлоровидного культивованого (8,9%) і кореневищі і коренях рапонтикуму дикорослого (8, 3%). Встановлено, що максимальна кількість суми фруктозанів міститься в кореневищі та коренях рапонтикуму сафлоровидного культивованого (30,0%), мінімальна - в траві (20,0%). З використанням методів рідинної екстракції, колонкової хроматографії на поліаміді, препаративної хроматографії на папері та у тонкому шарі в індивідуальному стані було отримано 19 фенольних речовин: 8 флавоноїдних агліконів, 3 флавоноїдних глікозида, 5 кумарінів та 3 оксикоричні кислоти, які позначені нами як: речовини 1-17 з кореневищ і коренів рапонтикуму сафлоровидного; та 1-6, 15, 17, 21, 22 - з трави рапонтикуму сафлоровидного.1.Вперше проведено комплексне вивчення рапонтикуму сафлоровидного з таких класів біологічно активних речовин: фенольних сполук, амінокислот, екдистероїдів, полісахаридів, мікроелементів з встановленням структури основних компонентів кожної з груп БАР. Встановлено, що підземні та надземні органи рапонтикуму сафлоровидного накопичують 22 елементи, в значній кількості серед яких - залізо, магній, марганець, мідь, алюміній та цинк. Визначено вміст суми фруктозанів у культивованій та дикорослій рослинній сировині рапонтикуму сафлоровидного. З використанням препаративної паперової та адсорбційної колонкової хроматографії на поліамідному сорбенті виділено в індивідуальному стані у підземних та надземних органах рапонтикуму, а також трави перцю та трави чабрецю наступні класи природних сполук: 12 флавоноїдних агліконів, 5 флавоноїдних глікозидів, 6 оксикоричних кислот, 5 кумаринів, 2 екдистероїди. 8.При виділенні й очищенні флавоноїдних агліконів із трави перцю стручкового була виділена нова природна сполука - 6-С-кофеїл-лютеоліну, структуру якої встановлювали за допомогою методів хімічного напівсинтезу, а також спектральними методами аналізу, а з трави чебрецю були виділені нові флавонові глікозиди - вітексин і орієнтін, структура яких була підтверджена за допомогою хімічних перетворень і спектральних методів аналізу.1.Литвиненко В.І., Попова Н.В., Оккерт І.Л. (особистий внесок - розроблені методи якісної стандартизації кореневищ та коренів левзеї). (особистий внесок - вивчення нових флавонових сполук чебрецю). (особистий внесок - проведено огляд літератури та наведені експериментальні дані про біологічно активні сполуки левзеї). (особистий внесок - проведено визначення фармакопейних показників та кількісний аналіз діючих речовин).

Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації викладено в публікаціях