Фармако-економічний аналіз гіпотензивних препаратів - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наукРобота виконана на кафедрі соціальної медицини, економіки та організації охорони здоровя Вінницького національного медичного університету ім. Офіційні опоненти: - доктор фармацевтичних наук., професор ПАРНОВСЬКИЙ Борис Людомирович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за адресою: 79010, м.Клінічні провізори, зокрема, в умовах медичних стаціонарів повинні здійснювати фармацевтичну допомогу хворим, в тому числі використовувати принципи фармацевтичної діагностики, мета якої - оцінка правильності вибору схеми застосування конкретного лікарського засобу (ЛЗ) або їх сукупності для індивідуального пацієнта з урахуванням чинників, що визначають вибір стратегії і тактики фармакотерапії, купівельної спроможності пацієнта та існуючого стану фармацевтичного ринку. Для реалізації вказаної мети фармацевтичної діагностики клінічні провізори повинні використовувати методи контролю якості життя (ЯЖ) пацієнта в процесі одержання фармакотерапії. Актуальність дослідження значною мірою обумовлюється необхідністю виконання Державної програми запобігання серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань (2006-2010), протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Кардіологія", рекомендацій Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування АГ, рекомендації Європейського товариства гіпертензії та Європейського товариства кардіології. Вищевикладене та відсутність науково-обґрунтованих підходів до оцінки фармакоекономічної (ФЕ) ефективності поширених схем фармакотерапії лікування артеріальної гіпертензії (АГ) в стаціонарних умовах обумовило актуальність даного дослідження, визначили його мету і завдання. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні: - розроблено алгоритм побудови переваго-зважувального інструменту оцінки HRQL на основі моделі подвійних рандомізованих ефектів (FGLM-оцінщик);Перший етап присвячувався вивченню медико-соціальних аспектів АГ, досвіду і методології оцінки ФЕ ефективності фармакотерапевтичних схем лікування. Метою третього етапу стала розробка ПЗІ оцінки ЯЖ хворих на АГ на основі 100 пацієнтів, які лікувались з приводу АГ у кардіологічному відділенні Вінницької обласної клінічної лікарні протягом 2007-2009 років. В процесі виконання пятого етапу було проведено когортний профільний аналіз клінічної ефективності схем стаціонарного лікування хворих на АГ, а саме за реальним сценарієм здійснено аналіз клінічної ефективності поширених схем гіпотензивної терапії, що склали 87,3% усіх варіантів призначень. Серед схем лікування АГ переважала монотерапія (48,0%), призначення комбінацій інгібітор АПФ діуретик (23,0%) та інгібітор АПФ ?-блокатор (11,5%). Частотний розподіл СЕА-ефективних груп препаратів за моделюванням Монте-Карло (10 000 реплікацій вибірок обсягом по 1000 пацієнтів) показав, що за спектром реальних ситуацій комбінації інгібітор АПФ діуретик, інгібітор АПФ ?-блокатор та монотерапії інгібітор АПФ, ?-блокатор є практично рівноцінним за частотою входжень в профіль ефективності, тобто прийнятним з ФЕ позицій, у той час як схеми гіпотензивної терапії ?-блокатор діуретик та монотерапія діуретиком значно менше утворюють профіль ефективності.На підставі проведеного дослідження було встановлено, що попри свою актуальність (провідне місце в структурі смертності, поширеності хвороб та інвалідності), існує ряд проблем щодо фармакоекономічної оптимізації стаціонарного лікування АГ, основними з яких є відсутність переваго-зважувального інструменту оцінки якості життя хворих на АГ, відсутність профілів фармакоекономічної ефективності поширених схем препаратів, невідповідність умов клінічних випробувань до реальної клінічної практики. Розроблено новий підхід до створення переваго-зважувального інструменту оцінки якості життя для фармацевтичної опіки стаціонарних пацієнтів на основі панельної мікс-моделі з фіксованими та рандомізованими ефектами. Профіль ефективності за клінічним ефектом «діастолічний тиск» ще включає схему інгібітор АПФ діуретик (ІС=4,05 грн./мм рт. ст.), тоді як за клінічного ефекту «зниження добових перепадів систолічного тиску» у профіль входить терапія ?-блокатором (ІС=1,23 грн./мм рт. ст.). У системі фармацевтичної допомоги пацієнтам зі АГ помічено певні вікові особливості профілів ефективності, а саме у віковій групі до 38 років профіль ефективності за всіма клінічними параметрами утворений інгібіторами АПФ та дорожчою комбінацією інгібітор АПФ діуретик.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ