Фантазія для лютні XVI століття: становлення жанру - Автореферат

бесплатно 0
4.5 90
Жанрові ознаки фантазії для лютні та особливості її структури. Форми фантазії, її різновиди та співвідношення з іншими жанрами XIV-XVI століть. Дослідження фантазій у вигляді табулатур та розшифровок, зразків з творчості провідних музичних майстрів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваЗахист відбудеться “31” жовтня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.871.01 у Харківському державному університеті мистецтв ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного університету мистецтв ім. Виявлено, що фантазія для лютні XVI століття - це ненормативна жанрова структура, що є процесуальним явищем стильової реалізації жанру-форми, визначальним для якого є перехрещення жанрових та стильових рис у складному їх вираженні. Виявляються витоки жанру фантазії, її різновиди та співвідношення з іншими жанрами XIV - XVI століть. Основним матеріалом дослідження обрано 114 фантазій для лютні XVI століття у вигляді табулатур та розшифровок, тож у роботі охоплено більшу частину створених у XVI столітті фантазій та представлено зразки з творчості усіх провідних майстрів у цій галузі.В цих умовах особливо актуалізується осмислення структури ненормативних, у тому числі імпровізаційних жанрів, одним з яких і є фантазія. Серед них багато уваги приділяється фантазії (M. У вирішенні цієї проблеми першорядне значення має дослідження фантазії для лютні XVI століття, оскільки це дозволяє звернутися до початкового етапу існування цього жанру, тобто - до періоду встановлення та кристалізації його ґрунтовних ознак. Оскільки складання жанру фантазії XVI століття було безпосередньо повязане із значним розквітом лютневого мистецтва у цей час, у даній дисертації ми зосередились саме на лютневому спадку XVI століття. Відповідно, у даному дослідженні поняття “імпровізація” та споріднене із ним “фантазійність” використовуються тільки як такі, що мають жанро-та стильотворчі функції.У розділі 1 “Фантазія в музиці” розглядається історія вивчення музичної фантазії, особливо, фантазії для лютні XVI століття; методологічні підходи до аналізу цього явища; засади загальної жанрово-стильової теорії, що спрямовують до усвідомлення сутності жанру фантазії. “Музична “фантазія” у науково-теоретичній думці XIX - XX століть ”розглядається “фантазія” у трьох аспектах: фантазія як здатність до уявлення, фантазія як процес імпровізації та фантазія як музичний жанр. Перший підхід співіснує з тяжінням до перехрещення та взаємозаміни понять фантазії-жанру та фантазії - складової художнього процесу. “Деякі аспекти загальної жанрової теорії у перспективі осмислення жанру фантазії” огляд наукових положень дає можливість відзначити складання в межах жанрової теорії плідного ґрунту для усвідомлення таких імпровізаційних жанрів, яким є фантазія. Виявляється, що в XVI столітті, в умовах надзвичайно тісних відношень явищ жанру та стилю, імпровізації та композиції, усного та письмового вираження творчості, народжується жанр фантазії, структура якого може ґрунтуватися на вказаних перехідних явищах і для якого така основа стає типологічною якістю.Цікавим уявляється простежити, чи зберігаються й наскільки зберігаються у подальші епохи ознаки ренесансної фантазії; як впливають на структуру цього жанру нові чинники - поява національних, авторських стилів, становлення нових жанрів та форм, програмності тощо. Самодостатній інтерес має вивчення виникнення та співіснування типів жанру фантазії, прояви у різні музично-стильові періоди саме фантазійності, фантазійного стилю та власне жанру фантазії. З метою підтвердити окреслені у висновках попередні зауваження щодо фантазії післяренесансних часів, у додатку (А) пропонується аналіз фантазій українських авторів кінця XIX - XX століть. Виявлено, що в фантазії вказаного часу залишаються такі ознаки: комбінаторика множинності стилістичних елементів, підкорення її відношенням “старе-нове” та “своє-чуже”; першорядне значення синкретичної жанру-форми; докорінний звязок з інструментальною практикою, подвійність комунікативної структури. В той же час спостерігаються ознаки складання національного типу жанру - “фантазія на теми”, що базується на варіантно ускладненій драматургічній опозиції ліричне - танцювальне (або маршове).

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?