Особливості вивчення у науковій літературі старовинної музичної уяви. Аналіз головних засобів мелодійної мови та особливостей композиційної структури лютневих фантазій XVI століття. Розкриття на цьому ґрунті жанрової побудови ренесансної вигадки.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана в Харківському державному університеті мистецтв ім. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Жигачова Людмила Тихонівна Харківський державний університет мистецтв ім. Лисенка, професор кафедри музичної україністики кандидат мистецтвознавства, доцент Шевчук Олена Юріївна Національна музична академія України ім. Захист відбудеться “_31” жовтня 2007 р. о _1400__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.871.01 у Харківському державному університеті мистецтв ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного університету мистецтв ім.В цих умовах особливо актуалізується осмислення структури ненормативних, у тому числі імпровізаційних жанрів, одним з яких і є фантазія. Серед них багато уваги приділяється фантазії (M. У вирішенні цієї проблеми першорядне значення має дослідження фантазії для лютні XVI століття, оскільки це дозволяє звернутися до початкового етапу існування цього жанру, тобто - до періоду встановлення та кристалізації його ґрунтовних ознак. Оскільки складання жанру фантазії XVI століття було безпосередньо повязане із значним розквітом лютневого мистецтва у цей час, у даній дисертації ми зосередились саме на лютневому спадку XVI століття. Відповідно, у даному дослідженні поняття “імпровізація” та споріднене із ним “фантазійність” використовуються тільки як такі, що мають жанро-та стильотворчі функції.У розділі 1 “Фантазія в музиці” розглядається історія вивчення музичної фантазії, особливо, фантазії для лютні XVI століття; методологічні підходи до аналізу цього явища; засади загальної жанрово-стильової теорії, що спрямовують до усвідомлення сутності жанру фантазії. “Музична “фантазія” у науково-теоретичній думці XIX - XX століть ”розглядається “фантазія” у трьох аспектах: фантазія як здатність до уявлення, фантазія як процес імпровізації та фантазія як музичний жанр. “Деякі аспекти загальної жанрової теорії у перспективі осмислення жанру фантазії” огляд наукових положень дає можливість відзначити складання в межах жанрової теорії плідного ґрунту для усвідомлення таких імпровізаційних жанрів, яким є фантазія. Виявляється, що в XVI столітті, в умовах надзвичайно тісних відношень явищ жанру та стилю, імпровізації та композиції, усного та письмового вираження творчості, народжується жанр фантазії, структура якого може ґрунтуватися на вказаних перехідних явищах і для якого така основа стає типологічною якістю. “Інтонаційні формули фантазії у порівнянні з іншими жанрами XV - XVI століть” досліджується стилістичний ґрунт мелодико-ритмічної мови фантазії: 1 - у поліфонічних жанрах, визначених насамперед вокальною культовою традицією (меса, мотет, поліфонічна chanson XVI століття, інструментальний поліфонічний ричеркар); 2 - у простонародній пісні у різноманітних її втіленнях та танцях; 3 - у власне інструментальних жанрах (тьєнто, імпровізаційний ричеркар, інтонація, прелюдія, варіації та варіаційна танцювальна сюїта).