Особливості вивчення у науковій літературі старовинної музичної уяви. Аналіз головних засобів мелодійної мови та особливостей композиційної структури лютневих фантазій XVI століття. Розкриття на цьому ґрунті жанрової побудови ренесансної вигадки.
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана в Харківському державному університеті мистецтв ім. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Жигачова Людмила Тихонівна Харківський державний університет мистецтв ім. Лисенка, професор кафедри музичної україністики кандидат мистецтвознавства, доцент Шевчук Олена Юріївна Національна музична академія України ім. Захист відбудеться “_31” жовтня 2007 р. о _1400__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.871.01 у Харківському державному університеті мистецтв ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного університету мистецтв ім.В цих умовах особливо актуалізується осмислення структури ненормативних, у тому числі імпровізаційних жанрів, одним з яких і є фантазія. Серед них багато уваги приділяється фантазії (M. У вирішенні цієї проблеми першорядне значення має дослідження фантазії для лютні XVI століття, оскільки це дозволяє звернутися до початкового етапу існування цього жанру, тобто - до періоду встановлення та кристалізації його ґрунтовних ознак. Оскільки складання жанру фантазії XVI століття було безпосередньо повязане із значним розквітом лютневого мистецтва у цей час, у даній дисертації ми зосередились саме на лютневому спадку XVI століття. Відповідно, у даному дослідженні поняття “імпровізація” та споріднене із ним “фантазійність” використовуються тільки як такі, що мають жанро-та стильотворчі функції.У розділі 1 “Фантазія в музиці” розглядається історія вивчення музичної фантазії, особливо, фантазії для лютні XVI століття; методологічні підходи до аналізу цього явища; засади загальної жанрово-стильової теорії, що спрямовують до усвідомлення сутності жанру фантазії. “Музична “фантазія” у науково-теоретичній думці XIX - XX століть ”розглядається “фантазія” у трьох аспектах: фантазія як здатність до уявлення, фантазія як процес імпровізації та фантазія як музичний жанр. “Деякі аспекти загальної жанрової теорії у перспективі осмислення жанру фантазії” огляд наукових положень дає можливість відзначити складання в межах жанрової теорії плідного ґрунту для усвідомлення таких імпровізаційних жанрів, яким є фантазія. Виявляється, що в XVI столітті, в умовах надзвичайно тісних відношень явищ жанру та стилю, імпровізації та композиції, усного та письмового вираження творчості, народжується жанр фантазії, структура якого може ґрунтуватися на вказаних перехідних явищах і для якого така основа стає типологічною якістю. “Інтонаційні формули фантазії у порівнянні з іншими жанрами XV - XVI століть” досліджується стилістичний ґрунт мелодико-ритмічної мови фантазії: 1 - у поліфонічних жанрах, визначених насамперед вокальною культовою традицією (меса, мотет, поліфонічна chanson XVI століття, інструментальний поліфонічний ричеркар); 2 - у простонародній пісні у різноманітних її втіленнях та танцях; 3 - у власне інструментальних жанрах (тьєнто, імпровізаційний ричеркар, інтонація, прелюдія, варіації та варіаційна танцювальна сюїта).
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
