Факультативні заняття з біології - Курсовая работа

План Вступ Розділ1. Місце факультативу в шкільному курсі біології 1.1 Патогенні мікроорганізми і здоров`я людини 1.2 Факультатив як одна із ефективних форм роботи вчителя в позаурочний час 1.3 Форми і методи роботи вчителя на факультативах Розділ 2.Факультативний курс “Мікроорганізми і здоров`я людини” 2.1 Зміст і методика факультативного курсу 2.2 Загальна характеристика та методика проведення занять з факультативного курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини” (плани-конспекти деяких занять) Розділ 3. Проведення дослідження ефективності роботи факультативного курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини” Висновки Список використаних джерел Вступ Навчальні плани середньої школи містять факультативні заняття, які пропонуються учням на вибір. Факультативи є однією з гнучких форм більш повного відображення в шкільній освіті сучасних досягнень науки, техніки, культури й обліку місцевих особливостей кожної школи, що дозволяє вносити істотні доповнення в зміст освіти, трудової і технічної підготовки учнів без зміни навчального плану, програм і підручників основного курсу середньої школи. Мікроорганізми перебувають скрізь: у грунті, воді, повітрі, на предметах, які нас оточують, на продуктах харчування, на рослинах, на поверхні тіла і в шлунково-кишковому тракті людини. Мікроорганізми можуть бути як корисними, так і патогенними. Мета даної роботи - з`ясувати особливості проведення факультативу “Мікроорганізми і здоров`я людини” та запропонувати розробку його занять. Виходячи з поставленої мети перед нами постали такі завдання: з`ясувати місце факультативу “Мікроорганізми і здоров`я людини” в шкільному курсі біології; розглянути та охарактеризувати патогенні мікроорганізми людини, їх вплив на їх здоров`я; охарактеризувати основні форми та методи роботи на факультативних заняттях; запропонувати розробку факультативного курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини”; визначити ефективність роботи факультативного курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини”. Місце факультативу в шкільному курсі біології 1.1 Патогенні мікроорганізми і здоров`я людини Питання про природу інфекційних захворювань людини здавна цікавило багатьох дослідників. Завдяки відкриттям Л.Пастера, обґрунтуванню значення хвороботворних мікроорганізмів у виникненні різних хвороб, ідентифікації їх (тріада Генле-Коха) вдалося правильно підійти до розкриття суті цієї надзвичайно важливої проблеми. М. В. Земсков зі співавторами (1977) наводять схему можливої еволюції мікроорганізмів, в якій припускається, що симбіоз у формі паразитизму призвів до виникнення патогенних мікробів, а останні диференціювалися на облігатних (суворих) паразитів, некропаразитів і токсиногенних сапрофітів [3]. Патогенні види мікробів у процесі свого еволюційного розвитку пристосувалися до паразитичного типу живлення в тканинах і рідинах організму хазяїна. До патогенних мікроорганізмів належать багато представників бактерій, грибів, мікоплазм, рикетсій, вірусів і найпростіших. Іншими словами, це комплекс хвороботворних властивостей даного мікроба, які виробились у боротьбі за існування і пристосування до паразитичного способу життя в людському, тваринному або рослинному організмах. Якщо патогенність є сталою видовою ознакою мікроорганізму, то вірулентність є його індивідуальною властивістю, яка може змінюватися під впливом природних умов (світла, температури, висушування тощо). Вірулентність можна підвищувати і ослаблювати пасажуванням на сприйнятливих лабораторних тваринах, трансформацією, трансдукцією, дією антимікробних препаратів, пересіванням з одного на інше поживне середовище тощо. Dlm (Dosis letalis minima) - найменша кількість живих мікроорганізмів, які спричиняють за певний час загибель близько 80 % відповідних лабораторних тварин. Наприклад, такою дозою, встановленою в дослідах на добровольцях для Shigella dysenteriae, є 10-100 бактеріальних клітин збудника дизентерії. До класу С відносять ентеротоксин збудника дизентерії, «мишачий токсин», що його утворює збудник чуми, та інші [3] Ендотоксини - сполуки, які найчастіше повязані з певними структурами мікробних клітин і можуть вивільнятися тільки після автолізу (руйнування) клітин. Відомий радянський психолог С. Л. Рубинштейн [1], говорячи про формування розумових здібностей, указував, що простої повідомлення знань учням, пряме “научення” діям і тренування в їхньому виконанні впливають на розумовий розвиток дітей.