Фактори та критерії оцінки стійкості рельєфу урбанізованих територій (на прикладі м. Києва) - Автореферат

Робота виконана в Інституті географії НАН України у відділі геоморфології. Науковий керівник - доктор географічних наук Палієнко Валентина Петрівна Інститут географії НАНУ, заст. директора з наукової роботи. Офіційні опоненти - доктор технічних наук Черваньов Ігор Григорович, Харківський державний університет, професор, завідувач кафедри кандидат географічних наук Бортник Сергій Юрієвич, Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, доцент. Захист відбудеться «21» квітня 1999р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.02 Інституту географії НАН України за адресою: Київ-34, вул.Володимірська, 44. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту географії НАН України, 252034, Київ-34, вул.Володимирська,44.Цим обумовлена необхідність вирішення таких головних завдань: Удосконалити на основі системного аналізу теоретико-методичні підходи до дослідження урбанізованих природно-техногенних геоморфосистем; Наукова новизна роботи: обгрунтовано поняття стійкості урбанізованої природно-техногенної геоморфосистеми; проаналізовано структуру, властивості та типи урбанізованих природно-техногенних геоморфосистем; здійснено комплексний аналіз урбанізованої природно-техногенної геоморфосистеми м.Києва з врахуванням змін у часі та просторі ендогенних та екзогенних процесів, а для сучасного етапу - також техногенних процесів; У другому розділі дисертації визначено головні принципи та підходи досліджень, часткові та інтегральні критерії оцінки стійкості урбанізованих територій, обгрунтовано раціональний комплекс методів оцінки стійкості рельєфу, загальні засади формування бази даних та алгоритм проведення досліджень урбанізованих природно-техногенних геоморфосистем. З метою оцінки техногенного навантаження на рельєф проводиться дослідження статичних, динамічних та експлуатаційних навантажень. в) Зонування території міста за ступенем потенційної геоморфологічної небезпеки здійснюється з врахуванням існуючого стану урбанізованої природно-техногенної геоморфосистеми та дестабілізуючих факторів.Геоморфологічна оцінка умов містобудівництва є одним з найважливіших напрямків, з яким тісно повязано вирішення проблем безпеки, комфортності та екології міст та міських агломерацій, що утворюють особливий тип геоморфосистем - урбанізовані природно-техногенні геоморфосистеми. Урбанізовані природно-техногенні геоморфосистеми відносяться до відкритих систем та характеризуються загальними властивостями складних систем, а саме: стійкістю до збуджуючих впливів середовища, взаємокорельованістю елементів, емерджентністю, змінністю станів під впливом на її елементи зовнішніх сил. Урбанізовані природно-техногенні геоморфосистеми мають полігенний характер в залежності від типів техногенного впливу на природну підсистему, стійкості природного рельєфу та інтенсивності рельєфоутворюючих природних та природно-техногенних процесів. Стійкість урбанізованих природно-техногенних геоморфосистем є властивістю системи зберігати свій інваріант в умовах диференційованих техногенних навантажень, завдяки механізмам саморегулювання - у природній геоморфологічній підсистемі, а також інженерним заходам щодо забезпечення стійкості шляхом управління розвитком антропогенних процесів, спрямованих на підтримку певного режиму їх функціонування - у техногенній підсистемі. Дослідження урбанізованої природно-техногенної геоморфосистеми має базуватися на підходах: а)загальному геоморфологічному, який застосовується для вивчення параметрів природного рельєфу, його морфометричних, морфологічних, морфодинамічних, вікових характеристик та визначення інженерно-геоморфологічного статусу території; б)історичному, що орієнтований на дослідження взаємодії природної та техногенної складових на історичному зрізі етапу урбанізації; в)екологічному, що спрямований на визначення ступеню впливу геоморфологічних умов та процесів на стан УПТГ у звязку з необхідністю зонування урбанізованих територій за ступенем геоморфологічного ризику.