Фактори, що впливають на перебіг та прогноз нестабільної стенокардії та їх медикаментозна корекція - Диссертация

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРЕБІГ ТА ПРОГНОЗ НЕСТАБІЛЬНОЇ СТЕНОКАРДІЇ ТА ЇХ МЕДИКАМЕНТОЗНА КОРЕКЦІЯ Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Целуйко Віра Йосипівна, Харківська медична академія післдипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри кардіології та функціональной діагностики. Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Волков Володимир Іванович, Інститут терапії АМН України, м.Вивчення змін показників добового моніторингу АТ та ЕКГ під впливом комбінованої антитромбоцитарної і гіполіпідемічної терапії дозволить глибше зрозуміти патогенез захворювання, оцінити доцільність включення симвастатину та тієнопіридинів у терапію гострого коронарного синдрому, визначити маркери несприятливого найближчого та віддаленого прогнозу. Обраний напрямок дисертаційної роботи повязаний із науковою діяльністю та входить до тематичного плану Харківської медичної академії післядипломної освіти як фрагмент науково-дослідної роботи кафедри кардіології та функціональної діагностики “Використання інгібіторів ангіотензин-перетворючого фермента у хворих на інфаркт міокарда” (державний реєстраційний номер № 01984002291), яка виконувалася за планами МОЗ України у 1997-2001 рр. У рамках зазначеної теми автором проведено добір тематичних хворих, їх клініко-інструментальне та біохімічне обстеження, проаналізовано отримані результати. 3.Вивчити терапевтичну ефективність статинів у хворих на нестабільну стенокардію шляхом дослідження їх впливу на показники добового моніторування ЕКГ, агрегації тромбоцитів, показники ліпідного обміну та рівень маркерів пероксидації ліпідів - МДА та ДК. З метою оцінки стану серцево-судинної системи і ефективність лікування використовували загальноклінічні методи дослідження з опитуванням хворих та їх фізикальним обстеженням; для верифікації НС, встановлення варіанту її перебігу та оцінки ефективності проведеної терапії-інструментальні - дані електрокардіограмми (ЕКГ), эхокардіоскопії (ЄХОКС), добового моніторування ЕКГ (ХМ ЕКГ), добового моніторування артеріального тиску (АТ); лабораторні - визначення рівня загального холестерину та його фракцій, агрегації тромбоцитів під впливом різних індукторів агрегації (АДФ, колаген, конканавалін) для визначення особливостей порушень ліпідного обміну та функціонального стану тромбоцитів; біохімічні - спектрофотометричне визначення рівня МДА і ДК у плазмі як маркерів перекисного окиснення ліпідів; математичні та статистичні - для оцінки результатів дослідження. включення до схеми лікування НС симвастатину позитивно впливає на клінічний перебіг та найближчий прогноз, причому позитивні ефекти препарату (зменшення частоти і тривалості ішемії за даними ХМ ЕКГ, покращення агрегаційних властивостей тромбоцитів, зменшення рівня МДА) не залежали від початкового рівня холестерину та відзначались і у хворих із початково “нормальними” показниками ліпідного обміну. комбінована антитромбоцитарна терапія справляє більш значущий вплив на агрегаційні властивості тромбоцитів, що супроводжується поліпшенням клінічного перебігу та найближчого прогнозу захворювання. предикторами несприятливого найближчого прогнозу є: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, серцева недостатність, наявність частих, тривалих та глибоких зсувів сегмента ST за даними добового моніторування, виражена АДФ-та колаген індукована агрегація тромбоцитів з другою хвилею агрегації та відсутністю дезагрегації, відсутність у схемі лікування статинів. динамика захворювання та прогноз протягом року залежить як від факторів, що впливають на найближчий прогноз, так і додатково від стану ліпідного обміну, низького рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) та великого холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), а також від початкового рівня дієнових конюгат.Усім хворим було проведено комплексне клінічне обстеження з урахуванням скарг (характер болю за грудниною і в ділянці серця, його вираженість, іррадіація, тривалість, звязок із фізичним навантаженням, частота виникнення за добу, потреба в нітрогліцеріні, серцебиття, перебої в діяльності серця, наявність задишки), даних анамнезу (враховувався сімейний анамнез, шкідливі звички, відомості про перенесені супровідні захворювання), обєктивних і додаткових методів дослідження. Для подальшого аналізу всі пацієнти були розподілені на дві групи: у першу увійшли пацієнти, у яких були епізоди ішемії за даними ХМ ЕКГ-94 (89%), і у другу - 25 (21%), без епізодів ішемії при обстеженні. Так, рівень ліпопротеїдів дуже низької щільності був на 22,1% (р<0,05), а триглицерідів на 27% (р<0,05) вищим у групі із наявністю епізодів ішемії, ніж у групі без них. Початковий рівень МДА був на 20% (р<0,05) вищим у групі з епізодами ішемії, тоді як рівень ДК був на 18,6% (р<0,05) нижчим у групі без епізодів ішемії (рис.1).

Основний зміст роботи