Фактори ризику захворюваності і смертності немовлят в сільській місцевості - Автореферат

Фактори ризику захворюваності і смертності немовлят в сільській місцевостіОцінка якості та ефективності медичної допомоги матері і дитині, визначення напрямів удосконалення здійснюється за кінцевими результатами діяльності лікувально-профілактичних закладів системи охорони материнства та дитинства, критеріями яких є показники здоровя. Незадовільний рівень здоровя нації визначає одним із пріоритетних напрямків досліджень у галузі соціальної медицини й організації охорони здоровя вивчення причинно-наслідкових звязків між здоровям населення і факторами, що впливають на його формування, розробку прогресивних технологій і систем профілактики ризиків. Досліджень, присвячених виявленню комплексу факторів, що впливають на стан здоровя дітей першого року життя у сільській місцевості Півдня України, досі фактично не проводилось. - 17,4 ‰); необхідність виявлення його регіональних особливостей, визначення факторів, що детермінують захворюваність і смертність немовлят, розробки уніфікованих методичних підходів і програми дослідження несприятливого впливу цих факторів, наукового обґрунтування цільових комплексних регіональних програм удосконалення медико-соціальної допомоги дітним сімям у напрямі управління профілактикою порушень здоровя, запобігання випадкам захворювань і смерті немовлят, обмеженість наукових досліджень з цих питань зумовили актуальність теми дослідження, визначили його мету і завдання. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: - проаналізувати вітчизняні та світові науково-інформаційні джерела, що віддзеркалюють стан дослідження здоровя усього населення та окремих контингентів (немовлят у сільських сімях) за фізичним розвитком, захворюваністю, смертністю й факторами ризику; діяльність системи охорони материнства та дитинства за медико-профілактичними технологіями і програмами;Для досягнення мети Ї наукове обґрунтування визначення факторів ризику (ФР), що впливають на захворюваність і смертність дітей першого року життя, для моделювання і застосування технології оптимізації медико-профілактичного забезпечення дітних сімей в сільській місцевості Ї розроблено спеціальну програму (рис. Дослідженням було охоплено різні територіальні й статеві групи дитячого населення віком до 1 року в сільській місцевості Одеської області. Виходячи з мети, предметами, що вивчались в межах обєкта, стали процеси формування стану здоровя дітей на першому році життя під впливом ФР ЗН і СН, у тому числі медико-профілактичних технологій закладів системи охорони материнства та дитинства (СОМД), у напрямку зменшення й запобігання їх впливу. На другому етапі нашого дослідження отримала обґрунтування, розроблена і впроваджена методика медико-соціального дослідження сімей з дітьми першого року життя. Третій етап був присвячений вивченню стану і динаміки ЗН і СН у сільській місцевості Одеської області протягом 1990-2004 рр. Одержані дані свідчили про погіршання ряду показників їх здоровя: зростання ЗН; рівні СН вищі за середніх по країні, тенденція до її зростання із максимумом в 1994 р.Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлені закономірності та особливості формування здоровя немовлят у сільській місцевості Одеської області за показниками захворюваності та смертності залежно від факторів ризику різної етіології, визначені найбільш вагомі з них, що стало підставою для розробки і наукового обгрунтування функціонально-організаційної моделі якісно нової медико-профілактичної системи сімейної диспансеризації на чолі з сімейним лікарем, впровадження її елементів довело медичну ефективність. Показано, що перші рангові місця у структурі захворюваності немовлят посідають хвороби органів дихання, а в структурі причин їх смертності - окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, зі зростанням їх питомої ваги (31,30% Ї 1995 р.; 33,21% Ї 2000 р. і 38,84% Ї 2004 р.), а також природжені вади розвитку з коливаннями (23,20; 28,88 і 26,03%) у ті ж роки. Встановлено, що провідну роль у впливі на смертність немовлят у сільській місцевості відіграють 192 фактори ризику, виявлені з допомогою послідовного аналізу, в тому числі серед 49 сімейних Ї показники багатодітності та чисельності родини (? 8), прожитковий мінімум, прогностичні коефіцієнти яких становлять у балах відповідно ( 7), ( 6) і ( 3); серед 35 детермінованих матірю Ї порядковий номер пологів ? 5 Ї ( 4) бали; а серед 92 детермінованих дитиною Ї окремі інфекційні та паразитарні хвороби Ї ( 5), хвороби крові й кровотворних органів Ї ( 6), а як супровідні захворювання - ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин Ї ( 5) балів; серед 16 медико-організаційних - кратність лікарських патронажів до новонародженого і до дитини від 1 до 12 міс менше норми Ї по ( 2) бали.

Основний зміст роботи