Фактори ризику, діагностика і попередження загрози невиношування вагітності у жінок після екстракорпорального запліднення - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Товстановська Валентина Олександрівна, Національний медичний університет ім. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства і гінекології №1 Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Жук Світлана Іванівна, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри військової хірургії доктор медичних наук, професор Романенко Тамара Григорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Захист дисертації відбудеться “19 ”січня 2006 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім.Частота настання вагітностей після екстракорпорального запліднення та переносу ембріонів (ЕКЗ-ПЕ), за даними Європейського товариства з репродукції людини, складає 30 % на цикл ЕКЗ-ПЕ (В.І. Більше 75 % вагітностей після ЕКЗ перебігає із загрозою переривання. Вагітні після програм ЕКЗ становлять групу високого ризику з НВ. Розробити комплексне обстеження у ранні терміни вагітності після ЕКЗ у вигляді алгоритму для визначення факторів ризику НВ і оцінки перебігу вагітності у жінок після ЕКЗ. Автором запропоновано алгоритм комплексного обстеження, необхідного для спостереження за перебігом вагітності після ЕКЗ, діагностичні критерії щодо факторів ризику загрози НВ після ЕКЗ, а також алгоритм корекції виявлених порушень для запобігання виникнення загрози переривання вагітності, застосування яких сприятиме підвищенню рівня акушерської допомоги даному контингенту вагітних та дозволить покращити перебіг і завершення даних вагітностей, знизити частоту НВ після ЕКЗ і підвищити ефективність лікування безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).Для досягнення поставленої мети обстежено і супроводжено протягом вагітності та її завершення 120 жінок, що перебували на обліку за вагітністю в клініці жіночого здоров‘я "Ісіда", м. 80 вагітних після ЕКЗ шляхом рандомізації розподілили на основну групу (для проведення розробленого комплексу ведення вагітних після ЕКЗ) - 40 жінок, і групу порівняння (загальноприйнята методика ведення вагітних після ЕКЗ) - 40 жінок. В ранні терміни оцінювали розташування плідного яйця, відповідність терміну гестації, наявність ембріону, його розміри, серцебиття, характеристики жовткового мішку, міометрію; в терміни 11-13 тижнів - розміри плоду, ультразвукові маркери хромосомної патології; в терміни 16-18 тижнів - розміри плоду, темпи його росту; в терміни 22-24 тижні - стан внутрішніх органів плоду і комплексу „мати-плацента-плід”. В усіх групах в анамнезі були артифіціальні аборти: основна група - 25 %, група порівняння - 30 %, контрольна група - 20 % жінок, і самовільні аборти: 25 %, 22,5 %, 12,5 % жінок, відповідно. При обстеженні жінок на наявність АФАТ і АТ до ХГЛ ми виявили частішу зустрічаємість АФАТ в основній групі, ніж в групі контролю (антикардіоліпінові АТ спостерігалися у 12,5 % жінок основної групи і у 5 % групи контролю, антифосфатиділсеринові АТ - у 7,5 % і 2,5 % жінок, відповідно, анти-ДНК АТ - тільки в основній групі у 7,5 % жінок, антинуклеарні АТ - у 10 % і 2,5 % жінок, відповідно), а також наявність АТ до ХГЛ у 20 % і 5 % жінок, відповідно.Перебіг вагітностей, що наступили в результаті лікування безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій, при загальноприйнятому веденні, характеризується високою частотою ускладнень: загроза переривання вагітності складає - 85 %, загроза передчасних пологів - 52,5 %, частота невиношування вагітності - 22,5 %, на відміну від аналогічних показників у групі фізіологічних вагітностей - 20 %, 15 %, і 7,5 %, відповідно. Після проведення запропонованого нами комплексного обстеження в вигляді алгоритму з визначенням хоріонічного гонадотропіну в крові через 16 днів після запліднення; антитіл до хоріонічного гонадотропіну через 19 днів після запліднення; ультразвукового дослідження через 4 тижні від запліднення; естрадіолу, прогестерону, антитіл до хоріонічного гонадотропіну, антифосфоліпідних антитіл, сироваткового магнію в крові, показників імунограми, гемостазіограми в терміні вагітності 5-6 тижнів, встановлено, що 80 % обстежених жінок після екстракорпорального запліднення входять до групи ризику з невиношування вагітності. У 20 % жінок спостерігався недостатній рівень хоріонічного гонадотропіну, у 62,5 % жінок з недостатнім рівнем хоріонічного гонадотропіну - наявність антитіл до хоріонічного гонадотропіну. В термін 5-6 тижнів вагітності у 30 % жінок визначено доклінічні зміни при ультразвуковому дослідженні; у 55 % жінок спостерігалося зниження естрадіолу та/або прогестерону; у 35 % жінок - неадекватна імуносупресія у вигляді зсуву у бік Th1 з підвищеною активністю природних кілерів; у 20 % - жінок наявність антитіл до хоріонічного гонадотропіну та/або антифосфоліпідних антитіл; у 12,5 % жінок - схильність до надмірної гіперкоагуляції; у 60 % жінок - гіпомагніємія.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ