Фактори кардіоваскулярного ризику, метаболічні показники та чинники імунозапалення у жінок, хворих на гіпертонічну хворобу - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук ФАКТОРИ КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ, МЕТАБОЛІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЧИННИКИ ІМУНОЗАПАЛЕННЯ У ЖІНОК, ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУРобота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України Наукові консультанти: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Біловол Олександр Миколайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини №1 та клінічної фармакології, професор; доктор медичних наук, професор Ковальова Ольга Миколаївна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1. доктор медичних наук, професор Березняков Ігор Геннадійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії; доктор медичних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться 20.11.2009 р. о_12_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському національному медичному університеті (61022, м.І лише наприкінці ХХ століття було зроблено висновок, що значення підвищеного артеріального тиску (АТ) як фактора ризику серцево-судинної захворюваності і смертності велике і для чоловіків, і для жінок (Isles C., 1995; Becker R.C., 2005). Поряд із класичними, спільними з чоловіками, у жінок є специфічний і дуже потужний фактор кардіоваскулярного ризику - менопауза, на виникнення якої впливають ожиріння, паління, вживання алкоголю, спадковість тощо. Отже, у звязку зі зростанням розповсюдженості ГХ серед жінок та збільшенням тривалості їх життя, своєчасне виявлення основних факторів кардіоваскулярного ризику, метаболічних порушень, дисбалансу регуляторних маркерів неспецифічного запалення має важливе значення для визначення тактики лікування цієї групи хворих й оцінки результатів терапевтичного втручання. Виявити вікові та гендерні особливості порушень ліпідного обміну у хворих на ГХ: рівня загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої та низької щільності (ХСЛПВЩ, ХСЛПНЩ), коефіцієнту атерогенності (КА), лептину та визначити їх прогностичне значення у хворих на ГХ. Уперше проведено комплексне дослідження факторів кардіоваскулярного ризику, антропометричних показників, показників вуглеводного і ліпідного обміну та активності регуляторних чинників імунозапалення (ФНП-?, ІЛ-6, ІЛ-4 та СРБ) у жінок, хворих на ГХ.Наявність менопаузи встановлено у 148 (67,3%) жінок основної і 8 (26,7%) пацієнток контрольної груп, у тому числі хірургічної - лише у жінок, хворих на ГХ - 30 (13,6%). Згідно з рекомендаціями Американського товариства з ехокардіології 2005 року, гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ) діагностували окремо у жінок і чоловіків, використовуючи гендерні норми: при значенні індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) ? 110 г/м2 у жінок та ? 125 г/м2 у чоловіків (Lang R.M. et al., 2005). При проведенні гендерного аналізу антропометричного дослідження у хворих на ГХ встановлено, що 23,9% чоловіків і 10,0% жінок мали нормальну масу тіла, 39,1% чоловіків і 37,3% жінок - надмірну, 37% чоловіків і 52,7% жінок - ожиріння. При цьому нормальна маса тіла у чоловіків і жінок частіше спостерігалася у віці від 30 до 39 років (30% і 16,7% відповідно), ожиріння у чоловіків - у вікових групах 30-39 і 50-59 років (60% і 41,7% відповідно). Інсулінорезистентність (індекс НОМА ? 3) виявлено у 47,8% чоловіків і 17,7% жінок, хворих на ГХ: у 30% чоловіків і 8,3% жінок від 30 до 39 років, у 41,7% чоловіків і 14,5% жінок від 40 до 49 років, у 58,3% чоловіків і 20% жінок від 50 до 59 років, у 58,3% чоловіків і 17,0% жінок від 60 до 69 років, у 30% жінок, старших за 70 років.Реалізація механізмів спадкового характеру у виникненні гіпертонічної хвороби (обтяжена спадковість виявлена у 79,1% жінок і 68,1% чоловіків) опосередкована соціальними факторами і факторами навколишнього середовища, серед яких важливе значення має низька фізична активність (у 55,4% жінок і 8,7% чоловіків), часті або постійні психоемоційні навантаження (у 70,5% жінок і 54,3% чоловіків), надлишкове споживання повареної солі (у 39,1% жінок і 21,7% чоловіків), паління (у 8,6% жінок і 30,4% чоловіків), вживання спиртних напоїв (у 73,6% жінок і 73,9% чоловіків), ожиріння за індексом маси тіла (у 52,7% жінок і 37% чоловіків), центральне ожиріння за окружністю талії (у 93,2% жінок і 78,3% чоловіків). Встановлено залежність антропометричних показників від статі хворих: жінки, хворі на гіпертонічну хворобу, асоціюються з ожирінням та проміжним типом розподілу жирової тканини, чоловіки - з надлишковою масою тіла та андроїдним типом розподілу жирової тканини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ