Фактори формування та прогресування первинної артеріальної гіпертензії у школярів - Автореферат

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Робота виконана в Інституті охорони здоровя дітей і підлітків АМН України, м. Богмат Людмила Феодосіївна, Інститут охорони здоровя дітей і підлітків АМН України, м. Захист відбудеться “15 ”листопада 2006 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м.Однак, у педіатрії концепція факторів ризику (ФР) не одержала широкого поширення: дітей, підлітків та осіб молодого віку до останнього часу традиційно відносили до групи низького ризику (Ощепкова Є.В., 2002; Ровда Ю.І., та співавт., 2004). Харків) у рамках теми науково-дослідної роботи “Реабілітація підлітків з первинною артеріальною гіпертензією, профілактика її ускладнень” (номер держреєстрації 0100U001127), яка увійшла до “Програми профілактики артеріальної гіпертензії в Україні”, затвердженої Указом Президента України за № 117/99 від 4 лютого 1999 р. Розробити систему заходів щодо профілактики виникнення і прогресування первинної артеріальної гіпертензії у школярів із урахуванням факторів шкільного середовища та психологічних особливостей школярів. Уперше оцінено прогностичну значущість факторів ризику виникнення первинної артеріальної гіпертензії у школярів із урахуванням факторів шкільного середовища та їх психологічних особливостей і проведено ранжування показників у порядку зменшення їх інформативності. Встановлено, що головними з них є спадкова обтяженість серцево-судинними захворюваннями та психологічні особливості підлітків, на фоні яких діють інші фактори: учбові навантаження, медико-біологічні фактори, соціальний статус сімї, особливості харчування підлітків, характер проведення вільного часу підлітками та їх фізична активність.Для виявлення факторів ризику в дослідженні брали участь 108 юнаків із ПАГ віком 14-18 років (середній вік 16,1±0,1 років), які проходили обстеження та лікування у відділенні кардіоревматології Інституту охорони здоровя дітей і підлітків АМН України, а також 112 здорових однолітків (16,0±0,1 років) із нормальним АТ, яких було включено в дослідження методом випадкового відбору. Виявлено, що існують вікові та статеві відмінності в рівнях артеріального тиску у підлітків: у хлопчиків з 10 до 17 років він збільшувався постійно, а у дівчат - тільки до 14 років; максимальний приріст, так званий “стрибок”, рівнів АТ у хлопців відмічався в 13-річному віці, а у дівчат дещо раніше - в 12 років. При порівнянні показників САТ і ДАТ у підлітків обох статей в окремі вікові періоди встановлено, що майже на усіх етапах спостереження рівні АТ у дівчат були нижчими, ніж у хлопчиків, що узгоджується з даними Звездіної І.В. Під час обстеження встановлено, що більшість досліджуваних (81,4%) мали гармонійний фізичний розвиток, 3,1% підлітків випереджали, а 1,0% відставали від однолітків за зростом та 14,4% юнаків мали надмірну масу тіла, яка була обумовлена не стільки надлишковим розвитком підшкірно-жирової клітковини, скільки - скелетної мускулатури, тобто гіперстенічним типом статури. Більшість обстежених відзначали несприятливий психологічний клімат у сімї та некомфортність перебування в родині: у 59,8% підлітків із ПАГ часто або періодично виникали проблеми спілкування з членами родини (в основному з батьком та матірю - по 36,3% проти 15,9 і 33,0% у здорових, рц10,05), 12,2 % юнаків були незадоволені своїм становищем у родині, 27,8% - відношеннями між батьками.У дисертації надане нове рішення наукової задачі щодо вивчення сучасних факторів ризику виникнення та прогресування первинної артеріальної гіпертензії у підлітків із урахуванням спадковості, їх психохарактерологічних особливостей, учбової і позашкільної діяльності, соціального статусу сімї та удосконалення методів первинної профілактики даної патології у школярів. Визначено межі коливань нормальних значень АТ для різних віково-статевих груп школярів популяції м. Максимальний приріст, так званий “стрибок”, рівнів АТ у дівчат відмічався в 12-річному віці, а у хлопців дещо пізніше - в 13 років. Це велика розповсюдженість акцентуацій характеру (як їх чисельності, так і різноманітності), високі рівні ситуативної та особистісної тривожності, порушення соціально-психологічної адаптації, що можна розглядати як фактори, які, нарівні з іншими, дають вагомий внесок у розвиток цієї патології. При аналізі прогностичної значущості ознак і ранжуванні показників у порядку зменшення їх інформативності встановлено, що головними факторами ризику є спадкова обтяженість серцево-судинними захворюваннями (І=1,27) та психологічні особливості підлітків (І=0,73), на фоні яких діють інші фактори, хоча і менш інтенсивно: учбові навантаження (І=0,34), медико-біологічні фактори (І=0,30), соціальний статус сімї (І=0,30), особливості харчування підлітків (І=0,26), характер проведення вільного часу підлітків та їх фізична активність (І=0,24).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ