Фактори економічного зростання та економічна динаміка в Україні - Курсовая работа

Міністерство аграрної політики України Курсова робота з дисципліни макроекономіка на тему: "Фактори економічного зростання та економічна динаміка в Україні"Уперше про економічне зростання заговорили меркантилісти, а більш-менш предметно цю проблему поставив фізіократ Ф. Кене. Усе це вимагає чіткого уявлення про економічне зростання, фактори його стимулювання і стримування. Селігмен зазначав, що задовільна теорія економічного зростання повинна враховувати природні ресурси, політичні інститути, законодавство, а також багато психологічних і соціальних факторів. Відомі економісти, автори теорій економічного зростання, ясна річ, не претендували на створення всеохоплюючої та універсальної теорії, не робили спроб «обійняти неосяжне». Дійсно, головною метою економічного зростання є збільшення обсягів економічних благ, що сприяє поліпшенню життя населення, створенню стабільної сприятливої соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету.У процесі відтворення виникають закони розвитку й функціонування технологічного способу виробництва (у тому числі закони розвитку продуктивних сил та їх речової форми), закони розвитку виробничих відносин, або відносин власності, а також закони, властиві всьому суспільному способу виробництва (наприклад закон відповідності виробничих відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил). Відтворення сучасної системи продуктивних сил здійснюється у результаті взаємодії таких її основних складових елементів, як робоча сила, засоби та предмети праці, наука, використовувані людьми сили природи, форми й методи організації виробництва, а також інформація. Теорія економічного зростання аналізує чинники, або процеси, що забезпечують зростання, та сили, які зумовлюють швидке зростання могутності країни чи навпаки. До основних чинників, що зумовлюють фізичну здатність будь-якої економіки до зростання, належать: кількість і якість природних ресурсів; кількість і якість трудових ресурсів; обсяг основного капіталу і технологія. Коли суперечність між продуктивними силами і виробничими відносинами сягає фази конфлікту, гострого протиборства, процес відтворення продуктивних сил і техніко-економічних відносин значно сповільнюється, у межах технологічного способу виробництва виникають і розвиваються елементи більш розвинутого, нового суспільного способу виробництва (його речового змісту), які вимагають заміни існуючих відносин власності.Англієць Р.Харрод і американець О.Домар розробляли свої моделі окремо, та й переслідували різну мету, однак прийшли до аналогічних висновків. А додаткові витрати для забезпечення повної зайнятості у нових умовах повинні враховувати існуючий звязок (співвідношення) між запасом капіталу та продуктом (К\Y). 3) суспільних передбачень, тобто прогнозів щодо ситуації в суспільстві та в економіці - адже за будь-якої процентної ставки, наприклад, в умовах очікування високої інфляції заощадження будуть знижуватися. Якщо ж праця і капітал зростають у різних співвідношеннях, то за логікою моделі, це означає, що або праця або капітал використовуються неповно. Економічне зростання розглядається як функція, по-перше, граничної схильності до заощаджень, по-друге, - співвідношенням: К/Y, де К - запас капіталу;У цьому випадку розширення обсягів виробництва відбувається за рахунок трьох факторів: (а) основного капіталу (фондів), (б) робочої сили, (в) матеріальних витрат (природної сировини, матеріалів, енергоносіїв). Для виявлення ролі кожного з зазначених факторів у збільшенні випуску продукції застосовується економетрика (наукова дисципліна, що вивчає кількісні зміни в економіці). Як відомо, виробнича функція показує кількісну залежність (F) випуску продукції (Y) від основного капіталу (K), праці(L) і “землі” (природних матеріальних ресурсів - N): Y=F(K,L,N) Йому властивий технічний застій, при якому кількісне збільшення випуску продукції не супроводжується техніко-економічним прогресом. При екстенсивному економічному зростання випуск продукції підвищується в тім же ступені, у якій зростають величини використовуваних виробничих основних фондів, матеріальних ресурсів і чисельності працівників, отже на незмінному рівні залишаються значення таких економічних показників, як фондовіддача, матеріалоємність і продуктивність праці.Завдяки цим факторам досягається також підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці, ресурсозбереження, поліпшення використання наявної матеріальної бази виробництва. У звязку з цим у масштабі суспільства розвивається виробництво науково-технічної інформації, що, у кінцевому рахунку, утілюється в усі більш ефективні засоби виробництва. Технічний прогрес, а, отже, витиснення робочої сили з виробництва відбувається швидше всього в I підрозділі (виробництві засобів виробництва) і повільніше - у II підрозділі (виробництво предметів споживання). Очевидно, що в цьому випадку виробництво набирає темпи головним чином за рахунок засобів виробництва, особливо тих, котрі випускаються заради самого виробництва.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність економічного зростання та його чинники

1.1 Поняття та фактори економічного зростання

1.2 Моделі економічного зростання

1.3Типи економічного зростання

1.3.1 Екстенсивній тип

1.3.2 Інтенсивній тип

1.4 Показники економічного зростання

Розділ 2. Шляхи підвищення економічного зростання в Україні

2.1 Сучасні моделі економічного зростання

2.2 Особливості економічного зростання України

Висновки

Список використаної літератури капітал внп інфляція