Фізико-технічні ефекти і їх використання в дослідженнях та освоєнні космічного простору - Курсовая работа

Житомирське регіональне відділення УМАКО «Сузіря» Бердичівське міське наукове товариство учнівської молоді Бердичівської міської гуманітарної гімназії № 2Чого чекати від космосу - добра чи зла? Лише в 60-х роках XX ст. людина вперше подолала земне тяжіння і зробила перші кроки в космосі. Сьогодні вже сформувалися два напрями використання космосу для потреб людини: космічне виробництво і космічне землезнавство. Космічне землезнавство розвивається з початку 60-х років після запуску перших радянських та американських штучних супутників Землі, а потім і космічних кораблів. Хіба не дивно, що космонавти в ілюмінатор бачать усю Європу: від Піренеїв до Англії, зліва - Балтійське море, а справа - Чорне.Це грандіозне звершення сучасного людства обумовлено не тільки тим, що зявилися наукові, технічні й технологічні можливості створення космічних апаратів, а й потребою людського суспільства в здійсненні цілого ряду акцій, які на даному етапі розвитку науки і техніки можуть бути виконані тільки за допомогою штучних супутників Землі і космічних станцій. Космічні апарати дають змогу доставляти астрономічну апаратуру за межі щільних шарів земної атмосфери і вести дослідження явищ, що відбуваються у Всесвіті, в усьому діапазоні електромагнітних хвиль. Досвід розвитку науки показує, що необхідною умовою її прогресу є постійне розширення тієї сфери природних явищ, з якої черпається відповідна інформація. Так, наприклад, нові покоління потужних прискорювачів елементарних частинок дають можливість фізикам проникати в дедалі потаємніші області мікросвіту. Завдяки цьому було здобуто нові дуже важливі дані про навколоземний космічний простір, міжпланетне середовище, а також про Місяць, найближчі планети Сонячної системи і комету Галлея, виявлено невідомі раніше факти, уточнено багато деталей, здобуто відповіді на безліч запитань, що хвилювали астрономів.Світова практика вже має численні приклади використання космосу. Лише три супутники, розміщені відповідним чином, дають змогу кожному жителеві Землі в будь-який час зєднатися з якою завгодно точкою на будь-якому континенті незалежно від часового поясу. Це свідчить, що сам процес освоєння космосу сприяє посиленню глобалізації в сучасному світі. Такі станції доцільно розміщувати на екваторіальній орбіті, де кутова швидкість оберту космічного обєкта дорівнює кутовій швидкості оберту Землі, що дає змогу зафіксувати обєкт над певною точкою екватора і спостерігати за ним як за нерухомим.Космічні польоти починають давати не лише наукову, але й економічну віддачу. Разом з тим подальше дослідження космосу стає не під силу жодній країні, зокрема, і все більше потребує обєднаних і скоординованих зусиль . Недалекоглядний підхід економічно розвинутих країн проявляється у певному прагненні закріпити відсталість: сьогоднішнім виробникам потрібні не конкуренти, а споживачі та джерела дешевих ресурсів. Розвязання глобальних проблем сучасності вимагає розробки і реалізації колективних програм для забезпечення майбутнього людської цивілізації.Ракетна техніка взагалі пішла, до речі кажучи, із просторів "неньки": від перших у світі бойових ракет, які створив нащадок українських козаків генерал-лейтенант Олександр Засядько (він же організував у російській армії першу ракетну роту), до серії балістичних ракет, включаючи "Сатану" і "Скальпель" (творці Янгель і Уткін - генеральні конструктори КБ "Південне" у Дніпропетровську). В останні роки діяльність у цій галузі дещо уповільнилась, але, як вважають у Національному космічному агентстві України (НКАУ), зараз Україна виходить на новий виток в освоєнні космосу. Для керування супутниками в Україні також створений єдиний наземний автоматизований комплекс керування (НАКК), що включає центри керування польотами космічних апаратів, прийому наукової інформації, її опрацювання, контролю навігаційного поля і космічного простору. Основна продукція, якою можуть похвалитися українські виробники - це в першу чергу ракети-носії, що доставляють супутники на орбіту. їхній спектр широкий - від "космічного пікапа" типу "Циклон-3", що бере на борт 600 кг вантажу, до "ваговика" "Зеніт-3SL", що витягає за межі планети добрих шість тонн. Зараз йдуть роботи над створенням потужної ракети-носія "Циклон-4" із високоточною системою керування і збільшеного запасу палива, із наступного року їх планується запускати по 6 одиниць у рік.Освоєння космосу не тільки стимулювало інтерес до освіти, але й дозволило використовувати чудові технічні засоби - радіомовні та телевізійні супутники для освітніх цілей. Широкі маси населення планети можуть отримати через загальну глобальну систему освіти і професійного-технічного навчання, побудованого на використанні світових космічних систем звязку та телебачення на основі використаних супутників Землі, самі великі знання. Всесвітня телевізійна мережа зі 100-відсотковим охопленням населення планети буде тим новим технічним засобом, який зробить всіх людей Землі р

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Космічні дослідження на шляху освоєння космосу

Розділ 2. Основні напрями використання космосу

Розділ 3. Проблеми освоєння космосу

Розділ 4. Україна і космос

Розділ 5. Космос і освіта

Висновки

Список використаних джерел

Додатки