Фізико-хімічні методи дослідження якості шкіри та виробів з неї - Курсовая работа

2.1 Загальні особливості фізикохімічних методів аналізуШкіри для взуття діляться на дві групи: 1-а група - шкіри для верху взуття: типи - шкіри для важкого взуття (юхта взуттєва, юхта сандального), шкіри для легкого взуття (шкіра хромового дублення, замша) та шкіри підкладкові для верху взуття; Шорно-сідельні шкіри діляться на дві групи: 1-а група - шкіри для людського і кінського спорядження: типи - шкіри типу Л (шкіри для людського спорядження); шкіри типу К (шкіри для кінського спорядження); шкіри типу КС (шкіри для крил та сидінь сідел); шкіри типу П шкіри для путліща; шорно-сідельна юхта, призначена для дрібних деталей людського і кінського спорядження); Технічні шкіри включають три групи: 1-а група - шкіри для приводних ременів, 2-я група - шкіри для деталей машин; 3-тя група - шкіри для інших технічних цілей. Одежно-галантерейні шкіри поділяють на дві групи: 1-а група - шкіри для одягу і головних уборів; 2-а група - шкіри галантерейні (для рукавичок, галантерейних і дорожніх виробів). Ці шкіри отримують із шкур великої рогатої худоби, свинячих, верблюжих, кінських хазов і морського звіра із застосуванням рослинних, синтетичних і мінеральних дубителів.Це обумовлено сутністю категорії якості. Згідно з міжнародним стандартом ІСО 8402-94 під якістю розуміється сукупність характеристик обєкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені або передбачувані потреби. Кожен показник має найменування і значення відповідно до ГОСТ 4.11-81 "Система показників якості продукції. У свою чергу спеціалізовані показники поділяються на обовязкові, нормовані у відповідній нормативно-технічної документації (НТД), і перспективні, які доцільно використовувати для оцінки рівня якості деяких видів шкір. До найбільш часто вживаним спеціалізованим обовязковим показниками - масова частка речовин, що екстрагуються органічними розчинниками; масова частка оксиду хрому; масова частка загальних водовимивних речовин; масова частка золи; продублена; межа міцності при розтягуванні; подовження при напрузі; гігротермічної стійкість; напруга при появі тріщин лицьового шару, температура зварювання та ін.Вологоємність характеризується кількістю вологи, що міститься в шкірі після намокання у воді протягом 2 або 24 годин, і виражається у відсотках від маси сухої речовини Водопромокаємність в статичних умовах характеризується часом промокання у хвилинах нерухомо закріпленого зразка повітряно-сухої шкіри, що визначаються за зміни електропровідності шкіри. Водопромокаємність в динамічних умовах характеризується часом промокання у хвилинах при багаторазовому вигині зразка повітряно-сухої шкіри, що визначаються за зміни електропровідності шкіри. Водопроникність в статичних умовах визначається кількістю води, що пропускається нерухомо закріпленим промоклим зразком шкіри при створенні різниці тиску по обидві сторони випробуваного зразка. При оцінці сортності матеріалів для взуття і шкіргалантерейних виробів враховуються брак - тільки розмір і кількість вад зовнішнього вигляду, тобто стан поверхні матеріалу, а показники інших властивостей, зокрема фізико-механічних, не приймаються до уваги.спектральні (оптичні) методи (грунтуються на вимірюванні і вивченні спектрів випромінювання, поглинання і розсіювання електромагнітних коливань (рентгеноспектральна і емісійна спектроскопія, атомно-абсорбційна і полумяна фотометрія, молекулярно-абсорбційна та ІЧ-спектроскопія, радіоспектральний аналіз, мас-спектроскопія)); електрохімічні методи (основані на вимірюванні електричного струму або потенціалу електроду, які виникають або змінюються при протіканні хімічних чи електрохімічних реакцій (полярографія, амперометричне титрування; потенціометрію, кулонометрію (вимірюється кількість електрики, яка витрачається на хімічну реакцію), кондуктометрію (вимірюється електропровідність розчинів); електроваговий аналіз (виділення металу на електроді під час електролізу і його зважування); У загальному вигляді, процес одержання даних про хімічний склад обєкта аналізу в прямих методах складається з таких етапів: 1. Відбір проби. Основні вимоги до комплекту стандартів: однаковий агрегатний стан з обробленим обєктом аналізу, який поступає в прилад; близькість складу невизначуваних компонентів (матриці) стандарту і зразка; очікуваний вміст компоненту в зразках повинен знаходитися в межах вмісту визначуваних компонентів в комплекті стандартів. Цей метод використовується тоді, коли аналітичний сигнал від зразків і еталонів одержують в тих самих умовах і в такому випадку можна вважати, що значення аналітичного сигналу є прямо пропорційне концентрації. в такому випадку з допомогою комплекту стандартів різної концентрації можна зняти функціональну залежність параметра аналітичного сигналу (yj) від вмісту визначуваного компонента в стандартах (xj, де j - порядковий номер еталона). Цей метод обробки аналітичного сигналу більш трудомісткий ніж метод абсолютного калібрування, бо вимагає додаткової операції додавання речовини - внутрішнього стандарту і одночасного вимір

ЗМІСТ

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Класифікація і характеристика асортименту шкір

1.2 Вимоги до якості шкіри

1.3 Фізичні показники шкіри та шкіряних виробів

ВСТУП

В ринкових умовах перед легкою промисловістю поставлені нові завдання - виробництво продукції високої якості на рівні світових зразків. Успіх окремих її підгалузей на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або вироби відповідають міжнародним стандартам якості. Рівень якості продукції легкої промисловості не може бути постійною величиною. Вироби повинні бути зручними, красивими, служити споживачам до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

Шкіряна промисловість - одна з галузей легкої промисловості, яка механічно та фізико-хімічно обробляє шкіри тварин, переважно великої рогатої худоби, а також морських ссавців. Продукція її використовується у виробництві взуттєвої та інших галузей легкої промисловості. Асортимент продукції шкіряної промисловості досить широкий: тверді шкіряні товари - для підошов й ін. частини шкіряного взуття, мякі шкіряні товари - переважно хромові, також лимарно-сідельні вироби, одяг, галантерейні вироби, технічні шкіри тощо. До виробництва шкіряної промисловості належать підприємства, що виробляють штучні мякі і тверді шкіри, штучні хутра. Виробництво сировини, зосереджене у районах тваринництва, де шкіряна сировина є ніби побічним продуктом при виробництві мяса та мясних продуктів. Постачальником синтетичних матеріалів є хімічна промисловість. Обробка шкір одне з найдавніших ремесел відомих людству з давніх часів. Пройшовши довгий шлях розвитку, шкіряне виробництво стало однією з провідних галузей багатьох країн світу, яке використовує передові досягнення науки, техніки та новітні технології.

На сьогоднішній день на ринку досить багатий вибір шкіряних виробів: замша, велюр, краст, нубук, лакована шкіра та ін. Звичайно, необізнаному споживачеві важко визначити, якій тварині належала шкура. Проте існують загальні елементарні ознаки, за якими можна визначити, наскільки дійсно якісний шкіряний виріб. Відмінністю шкіри хорошої якості будуть ніжна текстура, тонкість і мякість. При цьому після стискання шкіри вона повинна швидко набути початкової форми, а складки й зморшки мають бути зовсім не глибокими і швидко зникати. Якісно вироблена шкіра буде легкою і приємною на дотик.

Актуальність курсової роботи полягає у тому, що розвиток виробництва товарів народного споживання багато в чому визначається станом шкіряної промисловості. А шкіряна промисловість залежить від якості самої шкіри та від методів визначення якості сировини. Це обумовлено тим, що натуральна шкіра залишається основною сировинною базою виробництва взуття та шкіргалантерейних виробів.

Тому метою роботи є визначення основних фізикохімічних методів дослідження якості шкіри та виробів з неї.

Відповідно до даної метою в дослідженні були поставлені наступні завдання: u Розглянути стан і проблеми розвитку шкіряного виробництва u Викласти класифікацію і характеристику асортименту шкір u Розглянути вимоги до якості шкір u Визначити фізичні властивості шкіри та шкіряних виробів u Проаналізувати фізико-хімічні методи дослідження якості шкіри