Еволюція уявлень про районування Світового океану в географії. Закономірності регіональної диференціації Світового океану. Ієрархія таксономічних одиниць, підбір методів та критеріїв районування Світового океану. Районування Азово-Чорноморського басейну.
Таврійський національний університет імені В. І. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУРобота виконана в Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, доцент кафедри фізичної географії і океанології Керченський морський технологічний інститут, провідний науковий співробітник доктор географічних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться 7. 06. 2007 р. в 1300 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.03 Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського за адресою: 95007, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського за адресою: 95007, м.За минулі 20 років запропоновано масу нових даних і нові концепції, перспективні для розробки фізико-географічного районування Світового океану на сучасному рівні. Усе це свідчить про важливість рішення проблеми фізико-географічного районування Світового океану, що зумовило вибір теми дисертації. Проведено фізико-географічне районування Світового океану, Чорного і Азовського морів на основі новітніх даних про просторовий розподіл характеристик їх природи. Виявлені основні труднощі, які перешкоджають вирішенню проблеми фізико-географічного районування Світового океану, і запропоновані нові шляхи їх вирішення в ракурсі останніх досягнень теорії фізико-географічного районування суші та океану, а також новітніх даних про розподіл природних умов у Світовому океані. Отримані результати можуть бути використані при вирішенні наступних наукових і прикладних проблем: при комплексній оцінці природно-ресурсного потенціалу різних регіонів Світового океану, Чорного і Азовського морів; для оцінки екологічної ситуації і моніторингу екосистем в окремих районах Світового океану, Чорного і Азовського морів; для гнучкої організації структури і режиму природокористування (промислу, марикультури, рекреації) з урахуванням своєрідності природних умов різних регіонів Світового океану; при розробці програм ландшафтно-екологічних, океанологічних і біологічних досліджень, організації мережі ландшафтного моніторингу та ін; для прогнозу й порівняльного аналізу тимчасової мінливості океанологічних і біологічних характеристик у конкретних своєрідних районах Світового океану; для систематизації матеріалу при складанні курсів лекцій і посібників з регіональної океанографії, географії Світового океану, Чорного і Азовського морів; пропоновані схеми комплексного районування можуть послужити початковою основою для часткового (галузевого) районування, з прикладною інтерпретацією і деталізацією по окремих характеристиках природних умов.У першому розділі «Досвід районування Світового океану» проаналізовано еволюцію уявлень про районування Світового океану в географії, виявлено основні підходи, методи, критерії і труднощі, які перешкоджають вирішенню проблеми. У другому розділі «Основні закономірності регіональної диференціації Світового океану» проведений аналіз факторів просторової диференціації і інтеграції природних умов Світового океану, який дозволив зробити висновок: різноманітність природних умов Світового океану, його просторова структура складаються в процесі взаємодії чотирьох основних груп факторів, за якими відбувається формування відмінних і загальних рис природних комплексів: 1. Відмінність взаємодії факторів створює індивідуальну структуру, специфічне поєднання компонентів у кожному районі, яке і обумовлює його однорідність й індивідуальність. У будь-якому іншому районі фактори диференціації будуть ті ж, але співвідношення між ними буде іншим, взаємодія їх складеться інакше і дасть інший результат, іншу фізіономічну природна зовнішність. Дана обставина дозволяє виділити в приматерікових секторах 6 типів підлеглих одиниць, критерієм яких служить ступінь перетвореності природних умов, напряму та інтенсивності вертикальних і горизонтальних рухів вод під впливом материка: 1-го порядку (c) (Найбільш перетворені або моря.На даний час у географії відсутня єдина думка навіть з основного питання фізико-географічного районування Світового океану: які принципи і прояви регіональної неоднорідності повинні бути покладені в його основу. Більшість вчених розробляли який-небудь один напрям диференціації природних умов океану, тоді як у ньому одночасно взаємодіють багато процесів диференціації та інтеграції різного походження. Існуючі схеми районування Світового океану слабо корелюються між собою, але в загальних рисах їх різноманіття зводиться до двох основних груп по прийнятому як базовий критерій провідному фактору диференціації: зональному (гідрокліматичному) або азональному (морфологічному). Причина недосконалості запропонованих схем полягає в спробі знайти універсальний критерій, однаково дієвий для всього Світового океану серед факторів, що обумовлюють неоднорідність його природних умов.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
