Фізико-географічне обґрунтування локальної системи моніторингу несприятливих природних процесів (на прикладі південно-східного Криму) - Автореферат

Таврійський національний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукРобота виконана на кафедрі фізичної географії та океанології географічного факультету Таврійського національного університету ім. Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Оліферов Август Миколайович, Таврійський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Волошин Іван Миколайович, Львівський національний університет ім. Захист дисертації відбудеться “4” жовтня 2001 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 52.051.03 у Таврійському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім.Це стосується й південно-східного Криму, для якого характерними є басейнові геосистеми з інтенсивним виявом несприятливих природних процесів. Що ж до моніторингу несприятливих природних процесів, як однієї з складових частин контролю навколишнього середовища, то таких праць дуже мало (Молодих, 1993; Соломатин, Рудько, 1990; Рудько, 1996 та ін.). Даний напрям досліджень узгоджується з проектом Державного комітету з науки і техніки України «Збереження тваринного і рослинного світу України» і передусім з підпрограмою «Розвиток регіональних рекреаційних зон Україні» (1996) і темами: «Геоекологічні та соціально-економічні дослідження природних і господарських систем Криму, суміжних територій і акваторій» (1999), «Оцінка стану природно-ресурсного потенціалу України на основі географічних інформаційних систем (ГІС)» (1998), а також з програмою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим зі створення Єдиного республіканського цифрового територіального кадастру (1995). Мета дослідження складається в фізико-географічному обґрунтуванні і розробці проекту локальної системи моніторингу для боротьби з несприятливими природними процесами на прикладі південно-східного Криму. Виявити особливості формування і розвитку несприятливих природних процесів в південно-східному Криму і дати рекомендації з їх прогнозу і заходів боротьби на основі прикладних компютерних програм і ГІС-технології.Моніторинг несприятливих природних процесів розглядається нами як складова частина системи контролю за станом навколишнього середовища, орієнтована на збір і аналіз інформації про несприятливі природні процеси, виявлення причин виникнення, закономірностей розвитку, площ поширення; розробку прогнозу і системи заходів щодо запобігання їх шкідливому впливу; виявлення впливу діяльності людини на розвиток несприятливих процесів для раціонального природокористування. Організація локальної системи моніторингу базується на наступних принципах: 1) комплексності - обхват моніторингом широкого спектра несприятливих природних процесів, чинників їх формування і розвитку; 2) безперервності моніторингової інформації - моніторинг несприятливих природних процесів повинен бути безперервним в просторі і часі; 3) адекватності, необхідності і достатності числа показників, що вимірюються для характеристики інтенсивності розвитку несприятливих природних процесів; 4) спостереження повинні провестися з урахуванням інерційності розвитку процесів; 5) інформативності забезпечення ідентичності результатів, отриманих в різних пунктах моніторингових спостережень, автоматизація збору, зберігання й обробки даних моніторингу; 6) оперативності спостережливої мережі - визначається часом надходження до користувача стандартної і екстремальної інформації про природні процеси; Оскільки ГІС можна розглядати як засіб машинного представлення даних і знань, то за методичну основу ГІС був вибраний напрям її побудови як інструментарія пізнання несприятливих природних процесів за допомогою засобів інформатики, що включає математичне моделювання і машинну графіку. Фізико-географічне обґрунтування локальної системи моніторингу включає розробку наступних питань: отримання географічних даних (вивчення обєкта дослідження на компонентному і ландшафтному рівні); інформаційне забезпечення системи моніторингу (аналіз наявної системи пунктів спостережень, обґрунтування схеми оптимальної структури спостережливої мережі на ландшафтній основі з урахуванням схеми використання території, збір, первинна обробка даних моніторингу, інформування користувачів про несприятливі природні процеси); вибір програмного і технічного забезпечення моніторингу, що дозволяє найбільш ефективно аналізувати дані, моделювати і прогнозувати розвиток несприятливих природних процесів на ландшафтній основі; визначення шляхів використання моніторингової інформації (організаційно-прикладний аспект). Компютерний аналіз компонентних, ландшафтної карт і електронних таблиць, а також розгляд результатів стаціонарних і експедиційних досліджень показали, що фізико-географічні умови і антропогенна діяльність в досліджуваному районі сприяють виникненню і інтенсифікації несприятливих природних процесів.

Основний зміст роботи