Фізико-географічна характеристика Атлантичного океану - Реферат

Атлантичний океан - другий за розміром серед океанів. Глибинами він поступається лише Тихому. Він істотно поступається Тихому у протяжності із заходу на схід - максимальна ширина його 9450 км (між Мексикою та Гібралтарською протокою). Характерною особливістю конфігурації цього океану є значна кількість морів, що зумовлює порізаність його берегової лінії. Північна межа океану на захід від Гренландії проходить по 70° пн. ш., східніше - 61° пн. ш.Атлантичний океан має значно більші площі шельфу, ніж Тихий, особливо біля узбережжя Північної Америки, де шельф займає 10,3% площі дна океану. Для шельфу, більша частина якого була вкрита в антропогені материковим зледенінням, характерне поширення реліктових льодовикових форм рельєфу, глибоководних жолобів, каньйонів, припіднятих ділянок (банок), що являють собою гігантські куести, складені породами палеозойського віку. Понад 1/3 площі підводної окраїни материків займає материкове підніжжя - акумулятивна рівнина на глибинах 3-4 км, з потужною, в кілька кілометрів, товщею донних відкладів, які заповнюють глибокі прогини земної кори, що відокремлюють підводні континентальні окраїни від ложа океану. На материковому підніжжі Північної Америки знаходяться гігантські акумулятивні форми рельєфу, що утворені Лабрадорською течією і Гольфстрімом, що рухаються у протилежних напрямах вздовж материкового підніжжя. Підводна материкова окраїна Атлантичного океану біля Африки відрізняється від окраїн інших районів тим, що тут поширені вулканічні породи, зокрема базальтові лави.Кліматичні умови Атлантичного океану визначаються перш за все особливостями атмосферної циркуляції, яка залежить від розподілу основних баричних центрів. На півночі та півдні океану знаходяться області пониженого тиску - відповідно Ісландський та Антарктичний мінімуми. Між ними в субтропічних та тропічних широтах розмістилися Азорський та Південно-Атлантичний максимуми - постійно діючі баричні центри високого тиску. У приповерхневій товщі атмосфери в помірних широтах обох півкуль панують західні вітри, а в тропічних - пасати. Зустріч пасатів у районі екватора (зона конвергенції) веде до виникнення потужних висхідних потоків повітря, які обумовлюють значну хмарність і максимальну для Атлантики кількість атмосферних опадів.Для районів, де зустрічаються теплі і холодні води (Велика Ньюфаундлендська банка, гирло Ла-Плати), а також там, де піднімаються холодні глибинні води (південно-західні береги Африки) характерні густі тумани на протязі всього року У тропіках туманів майже не буває, проте в районі островів Кабо-Верде спостерігаються пилові тумани, які утворює північно-східний пасат. Найчастіше хвилі утворюються в помірних широтах, де висота хвиль під час тривалих і сильних штормів може досягати 20-26 м. У тропічних широтах пасати утворюють потужні течії - Північну і Південну Пасатну, які рухаються зі сходу на захід по обидва боки від екватора. Південна Пасатна течія біля берегів Південної Америки ділиться на дві гілки: Гвіанську течію, яка прямує в Карибське море і Бразильську, яка тече на південь. В районі Флориди Флорідська і Гвіанська течії зустрічаються і утворюють потужну теплу течію Гольфстрім, яка прямує вздовж берегів Північної Америки.Найтепліші води - на екваторі, де увесь рік температура води становить 26, 28°. Відмінності в температурах вод західної частини океану в обох півкулях неоднакові: у Північній західна частина холодніша за східну, у Південній - навпаки. атлантичний океан материковий острів Висока солоність - понад 37‰ - у тропічних широтах, де мало опадів, велике випаровування, а в високих широтах вона знижується до 35%о. Середня солоність океану - 35,4‰, максимальна - 37,3‰ (у районі Азорських островів, де максимальне випаровування - тут знаходиться центр Азорського антициклону).Органічний світ Атлантики у видовому відношенні бідніший, ніж у Тихому чи Індійському океанах, але в результаті значного поширення шельфу тут він більший у кількісному відношенні. Бідність видового складу органічного світу Атлантики пояснюється активними процесами в рифтах серединно-океанічного хребта і тривалою ізоляцією його від інших океанів. На розподіл органічного життя в значній мірі впливають течії та вертикальні рухи вод. Розподіл живих організмів має яскраво виражений зональний характер, при цьому змінюються кількість видів та загальна біомаса. У приантарктичних водах із риб найбільше промислове значення мають нототенія і путасу; бентос і планктон тут майже не зустрічається.

Фізико-географічна характеристика Атлантичного океану

План

1. Загальні відомості про Атлантичний океан

2. Геологічна будова, рельєф дна і корисні копалини Атлантичного океану

3. Кліматичні особливості Атлантичного океану

4. Гідрологічний режим Атлантичного океану

5. Температура та солоність поверхневих вод Атлантичного океану

6. Органічний світ Атлантичного океану

1. Загальні відомості про Атлантичний океан