Фізичне виховання і здоровий спосіб життя учнів - Курсовая работа

Охорона здоровя в усьому світі, в тому числі і в Україні, прагне розвивати, охороняти та зміцнювати людське здоровя. Цьому сприяє профілактичний характер сучасної медицини, розсповсюдженість кваліфікованого безкоштовного лікування, загальнодоступність медицини, широка мережа лікувально-профілактичних закладів (санаторіїв, профілакторіїв тощо). Особливе місце у системі охорони здоровя належить фізичній культурі та спорту, а отже, і фізичному вихованню. Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно увійти до повсякденного побуту кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоровя, повноцінне і радісне життя. Здоровий спосіб життя є невідємною складовою частиною фізичного здоровя людини: чи дотримуватися засад здорового способу життя, чи ні - завжди залежить від більш чи менш свідомого вибору людини.Як показують спеціальні дослідження, різке збільшення рухової активності тих, що вчаться (до 30 і більше годин в тиждень) і перевищує 30 тисяч кроків є позамежним. Така рухова активність для учнів перевершує еволюційно придбану біологічну потребу людини в рухах. При недостатньому її обємі, діти не лише відстають в розвитку від своїх однолітків, але і частіше хворіють, мають порушення в опорно-руховій функції і поставі. Чималою кількістю робіт вітчизняних і зарубіжних авторів показано, що вдосконалення якості рухової діяльності, прогресивне зростання спортивних результатів можливі лише при максимальному і високому рівні рухової активності. Проте, на уроках загальної фізичної підготовки і на заняттях спортивних секцій шкільного колективу фізичної культури навантаження може значно збільшуватися і досягати належних науковообгрунтованих норм рухової активності.У 13-15 років, коли достатньою мірою у підлітків вже досягнуті рівні фізичної підготовленості і розвитку, а тому у звязку з цим, зявилася можливість тонко аналізувати мязові відчуття і механізми центральної нервової регуляції, при цьому спостерігаються значні відставання у них у фізіологічній зрілості внутрішніх органів. Крім того, враховуючи схильність підлітків до переоцінки своїх сил і можливостей, слід виключати на заняттях з ними вправи, які можуть бути причиною перенапружень і, як правило, сприяти спортивному травматизму. При цьому вужче ставиться завдання поглибленого вивчення техніки основних видів спорту (гімнастики, спортивних ігор, легкої атлетики, єдиноборств і плавання). Паралельно з цим заглиблюються їх знання - по особистій гігієні, впливу занять фізичними вправами на системи організму (центральну нервову систему, кровообігу, дихання, обміну речовин), а також на розвиток вольових і етичних якостей. В той же час, в роботі по фізичному виховання з підлітками необхідно памятати, що в період статевого дозрівання виникає гостра необхідність диференціювати фізичне навантаження залежно від підготовленості, стану і статевої зрілості тих, що займаються.У старших класах загальноосвітньої школи (10-11 класів) базовими видами продовжують залишатися - легка атлетика, спортивні ігри, гімнастика, спортивні єдиноборства, плавання, зимові види спорту. У сенсі фізіологічної доцільності побудова уроку по фізичній культурі в старших класах має бути з врахуванням індивідуальних особливостей індивіда, які розвинені і сформовані до цього віку, з врахуванням схильності і інтересу того, хто займається. Міра фізіологічної дії фізичних вправ на організм хлопця і дівчини багато в чому визначається руховою (моторною) активністю (щільністю) уроку. Підвищення останнього, збільшує як ефективність у вихованні фізичних якостей, так і в навчанні руховим діям. Для успішної фізичної працездатності хлопців і дівчат їх оптимальної фізкультурної діяльності і, в першу чергу, до динамічної циклічної роботи субмаксимальної і помірної потужності, велике значення має не лише аеробна (при відносному достатку кисню в ході виконання роботи), але і анаеробна здатність організму.Розповісти дітям, що стан здоровя людини у великому сенсі залежить від обєму рухів. Якщо рухів мало, то така людина не може бути здоровою. Пояснити дітям, що з іншого боку, обєм рухів не може бути дуже великим, що також може привести до погіршення здоровя. Зявилися багатосерійні фільми по телевізору, хтось придумав "тихі ігри", і діти - сама слухняність! Діти не займаються фізкультурою тому, що немає умов, а умови повинні створювати батьки, закладаючи звичку з ранніх років.Пояснюється це тим, що одноманітна робота викликає тривале роздратування окремих ділянок кори головного мозку, настає охоронне гальмування, яке веде до зниження уваги і працездатності дітей. Фізкультхвилинки слід проводити в другій половині уроку, доцільно проводити на кожному уроці один-два рази. Можна прямо сидячи на місці протягом 1-2 хвилин виконати 2-3 вправи і "прибрати" ознаки стомлення. Якщо очі втомилися, то необхідне виконати декілька вправ очної гімнастики за схемою: легке погладжування брів і вік закритих очей - часто моргнути (10-15с) - перенести погляд на далекі предмети - виконати кругові рухи очима (10-15 з) - знов ле

Зміст

Вступ

Розділ І. Фізіологічні і педагогічні передумови до нормального рівня фізичної підготовленості і здоровий спосіб життя учнів

1.1 Особливості розвитку дітей середнього шкільного віку

1.2 Особливості розвитку школярів старшого віку

1.3 Рухова активність і здоровя людини

Розділ ІІ. Методи та організація

2.1 Фізкультурні хвилини

2.2 Розминка, її завдання і порядок виконання

2.3 Заходи профілактики найбільш поширених інфекційних захворювань

2.4 Профілактика і корекція найбільш поширених захворювань опорно-рухового апарату

2.5 Методика самостійних занять по корекції дефектів опорно-рухового апарату

2.6 Основні методики виконання вправ на розвиток базових фізичних якостей

Висновки

Список використаної літератури