Фізична та технічна підготовленість стрибунів у висоту відповідно до кваліфікаційних моделей - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано на кафедрі теорії і методики олімпійського та професійного спорту Львівського державного інституту фізичної культури Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту. Ровний Анатолій Степанович, Харківська державна академія фізичної культури, завідувач кафедри біологічних основ фізичного виховання і спорту; Провідна установа - Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, кафедра легкої атлетики, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту, м. Захист відбудеться 18 листопада 2005 року о 14 годині 30 хвилин під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м.У результаті комплексного використання усіх видів підготовки спортсмени набувають підготовленості. Стрибок у висоту за більш ніж 150 років існування як вид легкої атлетики зазнав істотних змін щодо вдосконалення техніки. Тому чимало тренерів, спортсменів, учених присвятили свої дослідження вивченню ефективності та раціональності різних способів техніки виконання стрибка у висоту (В.М. Удосконалення техніки стрибка у висоту, правил та місць проведення змагань спонукало дослідників до пошуку шляхів удосконалення методики тренування стрибунів. Відсутність концептуально цілісного аналізу структури фізичної та технічної підготовленості стрибунів у висоту різної кваліфікації, недостатня розробленість та використання у тренувальному процесі моделей підготовленості визначили актуальність і своєчасність дослідження, його наукову та практичну значущість.У Першому розділі роботи „Стан і перспективи дослідження проблеми вдосконалення фізичної та технічної підготовленості стрибунів у висоту” подано аналіз науково-методичної літератури, який дозволив скласти уявлення про стан і перспективи досліджуваної проблеми, узагальнити експериментальні дані та думки спеціалістів щодо рівня показників фізичної та технічної підготовленості стрибунів у висоту, їх впливу на динаміку результативності змагальної діяльності, зясувати особливості побудови моделей фізичної та технічної підготовленості спортсменів, зокрема стрибунів у висоту. На етапах змагальних періодів у стрибунів у висоту вимірювали та розраховували антропометричні показники будови тіла, показники фізичної підготовленості, які характеризують рівень розвитку силових, швидкісних та швидкісно-силових якостей, та кінематичні показники кроків розбігу, які характеризують технічну підготовленість стрибунів у висоту. Загалом у роботі було визначено та проаналізовано 53 показники, серед яких 8 антропометричних показників будови тіла, 20 показників фізичної та 25 показників технічної підготовленості стрибунів у висоту. Ґрунтовний аналіз, проведений з використанням сучасних методів компютерних технологій та статистичної обробки даних, дозволив виявити інформативність показників фізичної та технічної підготовленості стрибунів у висоту різної кваліфікації, розробити кваліфікаційні моделі підготовленості стрибунів у висоту від ІІ розряду до майстра спорту та розробити програму корекції фізичної та технічної підготовленості для стрибунів ІІ і І спортивних розрядів та кандидатів у майстри спорту. Проведений аналіз виявив, що статистично достовірний взаємозвязок (r ? 0,374) із результатом стрибка у висоту мають 37 показників фізичної та технічної підготовленості стрибунів (у таблицях 1, 2 вони позначені знаком *); тісний взаємозвязок (r = 0,7 - 0,99) існує між результатом стрибка у висоту і 26 показниками, які у таблицях позначені знаком **.У першу чергу це стосується обєктивних теоретичних знань і практичних рекомендацій щодо комплексної, цілеспрямованої зміни рівня фізичної та технічної підготовленості відповідно до модельних показників для стрибунів у висоту різних кваліфікаційних груп. У результаті проведеного аналізу структури фізичної підготовленості стрибунів у висоту різної кваліфікації були виявлені найбільш інформативні показники для визначення: · силових якостей - абсолютна та відносна сила у ривку штанги (r = 0,831 та 0,774), абсолютна та відносна сила мязів у присіданні зі штангою r = 0,840 та 0,809), абсолютна сила мязів згиначів ступні поштовхової ноги (r = 0,749), станова сила (r = 0,757); У результаті проведеного аналізу структури технічної підготовленості стрибунів у висоту різної кваліфікації було виявлено інформативні показники кінематичних характеристик техніки стрибка у висоту: середня швидкість, довжина та модуль кроків розбігу (r = 0,771, 0,845, 0,835), середня швидкість, довжина та модуль трьох останніх кроків розбігу (r = 0,788, 0,849, 0,802), швидкість, довжина та модуль останнього кроку розбігу (r = 0,816, 0,843, 0,741) та тривалість відштовхування (|r| = 0,796).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ