Фізична реабілітація жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки - Автореферат

Львівський державний університет фізичної культуриРоботу виконано на кафедрі фізичної реабілітації Львівського державного університету фізичної культури Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту. Науковий керівник - кандидат біологічних наук, доцент ВОВКАНИЧ АНДРІЙ СТЕПАНОВИЧ, Львівський державний університет фізичної культури, завідувач кафедри фізичної реабілітації. Шупика, завідувач кафедри спортивної медицини і санології. кандидат медичних наук, професор МУХІН ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри фізичної реабілітації. Захист відбудеться 22 травня 2007 року о 16 годині 30 хвилин під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури за адресою: 79000 м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000 м.Переломи проксимального кінця стегнової кістки у похилому віці належать до небезпечних для життя травм, оскільки при тривалій іммобілізації гіпостатичні ускладнення на тлі супутніх захворювань часто призводять до летального завершення (Процик А.І., 2003; Остапчук М.П., 2003; Котешева І.А., 2005; Корж Н.А., 2006). Проте фізична реабілітація людей похилого віку, зокрема жінок з переломом проксимального кінця стегнової кістки має свої особливості, обумовлені ураженням різних органів та систем, і не може бути приблизною. Недостатність досліджень з фізичної реабілітації осіб похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки зумовила вибір теми дослідження. Роль автора у виконанні цієї теми полягала в розробці, обґрунтуванні й апробації програми фізичної реабілітації для жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки та вивченні рухової сфери осіб похилого віку. Укладено і науково обґрунтовано зміст картки реабілітаційного обстеження осіб похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки, що передбачає складання історії рухового порушення, огляд та застосування спеціальних вимірювань і тестів спрямованих на виявлення усіх можливих рухових проблем у жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки.У першому розділі „Сучасні погляди на фізичну реабілітацію жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки” проаналізовано та узагальнено науково-методичну літературу, яка стосується фізіологічних особливостей осіб похилого віку, особливостей переломів проксимального кінця стегнової кістки та відомих на сьогодні підходів до фізичної реабілітації осіб похилого віку. Відбір жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки в основну групу та групу порівняння відбувався в міру їх госпіталізації. На третьому етапі (серпень - листопад 2006 р.) було здійснено аналіз результатів дослідження, перевірено ефективність упровадження розробленої програми фізичної реабілітації жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки шляхом порівняння та статистичного аналізу показників вихідного і підсумкового реабілітаційного обстеження осіб основної групи та групи порівняння. У третьому розділі „Комплексне реабілітаційне обстеження жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки” подано вихідні значення показників реабілітаційного обстеження жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки. У четвертому розділі „Обґрунтування програми фізичної реабілітації для жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки” подано розроблену автором програму фізичної реабілітації для жінок похилого віку після перелому проксимального кінця стегнової кістки у лікарняному періоді.Аналіз літератури засвідчив, що фізична реабілітація осіб похилого віку посідає одне з провідних місць у процесі відновлення після травм опорно-рухового апарату. У літературі окреслено загальні підходи до фізичної реабілітації осіб похилого віку, однак недостатньо висвітлені проблеми фізичної реабілітації осіб похилого віку при конкретних видах травм, зокрема при переломах проксимального кінця стегнової кістки. Аналіз наявних програм фізичної реабілітації для осіб з такою травмою свідчить, що більшість з них спрямовані на профілактику виникнення ускладнень та підтримку загального тонусу організму, що є вкрай необхідним у перші дні після оперативного втручання, однак вони не передбачають визначення вихідного рівня рухових проблем і вирішення їх з урахуванням індивідуальних особливостей конкретної особи та способів контролю за їхньою ефективністю.

2. Основний зміст роботи