Фізична реабілітація при дитячому церебральному паралічі з врахуванням порушень динамічного стереотипу - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Абрамов Віктор Васильович, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини і валеології . Захист відбудеться 25.04.2008 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08. 601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м.Звязок роботи з науковими програмами, темами: Дисертаційна робота виконана як фрагмент науково-дослідної роботи кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології Дніпропетровської державної медичної академії «Розробка і оптимізація методів лікарського контролю при фізичному вихованні, оздоровчому й спортивному тренуванні», номер державної реєстрації 0100U000352, у виконанні якого роль автора полягає в обґрунтуванні й використанні комплексної методики лікувальної фізкультури та лазеротерапії. Мета дослідження: Дати наукове обґрунтування та розробити методику фізичної реабілітації з врахуванням порушень динамічного стереотипу при застосуванні лікувальної фізкультури в комплексі з лазеротерапією для вдосконалення розвитку рухових функцій дітей, хворих на ДЦП. Дослідити перед початком і після курсового використання реабілітаційних заходів стан вегетативного забезпечення фізичної діяльності у дітей з церебральним паралічем, стан стато-моторних і гностичних функцій, церебральний кровообіг, периферичний кровообіг верхніх і нижніх кінцівок для вивчення порівняльної ефективності запропонованої методики. Вперше проведене комплексне дослідження стану стато-моторних та вищих психічних функцій - гнозису та інтелектуального рівню, вегетативної регуляції у дітей із церебральним паралічем, та здійснено порівняння інструментальних критеріїв напруження вегетативного балансу з показниками церебральної, периферичної гемодинаміки та стато-моторних і гностичних функцій у таких хворих. Матеріали за методикою були опубліковані на: V Україно-Баварському симпозіумі із проблем неврології, перинатології й реабілітології (Київ, 2001), семінарі Інституту охорони материнства й дитинства із проблем реабілітації дітей із психоневрологічною патологією (Харків, 2001), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій застосуванню методів нетрадиційної терапії в клінічній практиці (Дніпропетровськ, 2003), науково-практичній конференції «Перспективи розвитку й проблеми лікувально-фізкультурної служби» до 40-річчя організації Дніпропетровського лікувального фізкультурного диспансеру, нині Центра ЛФК і спортивної медицини (Дніпропетровськ, 2005), науково-методичній конференції кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини і валеології Дніпропетровської державної медичної академії за результатами науково-дослідної роботи за 2006 рік (Дніпропетровськ, 2007), науково-практичній конференції обласного лікарського диспансеру (Дніпропетровськ, 2007), науково-практичній конференції Дніпропетровського національного університету «Здоровя, жінка, спорт» (Дніпропетровськ, 2007).У першу групу ввійшли діти (30 осіб), яким проводились заняття лікувальною фізкультурою за розробленою методикою ЛФК з врахуванням порушень динамічного стереотипу, які доповнювались лазеропунктурою з метою зменшення медикаментозного навантаження і підвищення ефективності лікування. За даними досліджень за тестами М.І.Озерецького, структура порушень рівнів регуляції біодинамічного стереотипу залежала від клінічних форм дитячого церебрального паралічу: недостатність рівня психологічної організації рухів (Е), яка супроводжувалась недостатностю передніх гностичних зон головного мозку, була зафіксована у 82,2% усіх хворих, згідно даних тестів ручної швидкості, показники яких були на 43,1% нижчими за норму у дітей віком 11-15 років і дорівнювали 35,12±2,85 (сек.) (р<0,05) та на 52,3% нижче за норму у дітей віком 7-10 років і дорівнювали 30,05±2,68 (сек.). Менш значні зміни цього показника спостерігались у хворих другої групи - на 43,0% у старших і молодших дітей (р <0,01), тоді як у хворих третьої групи цей показник зріс тільки на 15,0% у старших дітей та на 7,0% - у молодших (р< 0,05). У хворих другої групи, з використанням запропонованої методики ЛФК, цей показник підвищився у старших дітей на 28,0% та у молодших - на 47,2% (р <0,01), а у хворих третьої групи при використанні традиційного лікування - лише на 8% у старших дітей та на 24% - у молодших (р< 0,05). Однак найбільше зростання показника сили згиначів слабкої руки відзначалось у хворих першої групи - на 50% у старших дітей та на 59% у молодших (р <0,01); у другій групі цей показник збільшився на 38% у старших дітей і на 52% - у молодших (р <0,01); у третій групі спостерігалась менша динаміка зростання - на 14% у старших і у молодших ді

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ