Фізична реабілітація пацієнтів з туберкульозом легенів - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Демянчука, Міністерство освіти і науки України ГРИГУС ІГОР МИХАЙЛОВИЧ, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Демянчука, доцент кафедри фізичної реабілітації. ВОВКАНИЧ АНДРІЙ СТЕПАНОВИЧ, Львівський державний університет фізичної культури, завідувач кафедри фізичної реабілітації. Захист відбудеться 17 грудня 2009 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000, м.Туберкульоз веде себе агресивно, уражаючи в основному осіб молодого та зрілого віку, призводить до тимчасової і стійкої втрати працездатності та зростання первинного виходу на інвалідність від даної патології, вимагає тривалого комплексного лікування та реабілітації хворих, попередньо визначає негативні соціально-економічні наслідки (Donner C.A., Decramer M., 2000; Циганенко А.Я. зі співавт., 2004; Фещенко Ю.І., Мельник В.М., 2007). Недосконалість існуючих методів профілактики, лікування і реабілітації, подальше поширення захворювання на туберкульоз із всіма його негативними наслідками обумовлюють необхідність нового комплексного підходу до вирішення цієї проблеми (Мельник В.М., Ярешко А.Г., Вородюхіна А.К., 2004; Фещенко Ю.І., 2009). Наказом Міністерства охорони здоровя України (№ 384 від 09.06.06 р.) затверджено Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, де розглядаються питання фізичної реабілітації, існує державна типова програма реабілітації інвалідів з ураженням внутрішніх органів, затверджена Кабінетом Міністрів України (постанова № 1686 від 08.12.2006 р., додаток 5), яка спрямована на забезпечення системного підходу до організації реабілітації і встановлення контролю за якістю реабілітаційних послуг. Проте, поряд з достатнім правовим та законодавчим забезпеченням реабілітаційної допомоги хворим на туберкульоз легенів, у спеціалізованих закладах України застосування засобів фізичної реабілітації в процесі лікування перебуває на низькому рівні. Це підтверджує і актуалізує тему даного дослідження, вказує на необхідність та важливість розробки і впровадження комплексної програми фізичної реабілітації у лікувальний процес хворих на туберкульоз легенів.У першому розділі «Фізична реабілітація при захворюванні на туберкульоз легенів» проаналізовано і узагальнено наукову і методичну літературу з питань медико-соціальних аспектів туберкульозу та сучасного стану фізичної реабілітації хворих на туберкульоз легенів в Україні. На сучасному етапі в Україні відсутні комплексні дослідження та відповідні програми, присвячені фізичній реабілітації хворих на туберкульоз легенів, немає чітких методичних вказівок щодо реабілітаційного обстеження та підбору адекватних засобів і методів, які дадуть змогу стандартизувати обсяг призначуваних лікувально-реабілітаційних заходів при складанні довгострокових індивідуальних програм відновлення здоров?я в умовах стаціонару. Третій розділ «Особливості функціонального стану дихальної системи, фізичного здоровя та загальної якості життя хворих на туберкульоз легенів» містить характеристику початкових показників функції зовнішнього дихання (ФЗД), функціонального стану дихальної і серцево-судинної систем (ССС), загального рівня фізичного здоровя та якості життя хворих на туберкульоз легенів. У четвертому розділі «Комплексна програма фізичної реабілітації хворих на туберкульоз легенів» викладено теоретичне обґрунтування комплексної програми фізичної реабілітації хворих на туберкульоз легенів. Практичне застосування розробленої програми фізичної реабілітації було адекватним щодо кожного з трьох періодів лікувально-відновного процесу та відповідало основним принципам фізичної реабілітації: ранній початок застосування засобів і методів фізичної реабілітації; поступовість і етапність; доступність та індивідуалізація реабілітаційних засобів; безперервність і послідовність; систематичність і повторність; комплексний характер фізичної реабілітації.Дотепер вплив засобів фізичної реабілітації на функціональний стан, рівень фізичного здоровя і загальну якість життя хворих на туберкульоз легенів з урахуванням основних клінічних форм захворювання залишається поверхнево та фрагментарно вивченим. Визначені провідні методики фізичної реабілітації, що застосовуються при туберкульозі легенів, мають багато позитивних рис, але є і певний загальний недолік - відсутній комплексний підхід до реабілітації. Вихідні показники функції зовнішнього дихання хворих на туберкульоз легенів були нижчими за норму або перебували на її нижніх межах, що свідчить про наявність і вираженість вентиляційних порушень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ