Фізична реабілітація осіб з нижньою параплегією внаслідок травми грудного та поперекового відділів хребта та спинного мозку в умовах стаціонару - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано на кафедрі фізичної реабілітації Львівського державного інституту фізичної культури Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту. Захист відбудеться 7 березня 2006 року о 14 годині 30 хвилин під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м. Мета дослідження - розробити та апробувати методику фізичної реабілітації осіб з нижньою параплегією внаслідок травми грудного та поперекового відділу хребта і спинного мозку в умовах стаціонару. Наукова новизна одержаних результатів: вперше науково обґрунтовано підхід до формування індивідуальної реабілітаційної програми осіб з нижньою параплегією, розроблено методику фізичної реабілітації для осіб з нижньою параплегією внаслідок травми грудного та поперекового відділів хребта і спинного мозку, впроваджено у роботу лікувально-профілактичних закладів, підготовлено методичний посібник.За статистичними даними Міністерства охорони здоровя, в Україні щорічно отримують травму хребта та спинного мозку біля 2200 осіб, що становить приблизно 1,8% від усіх уражень нервової системи. Така ситуація потребує удосконалення методичних підходів щодо корекції рухових дисфункцій та пошуку нових, ефективних методик фізичної реабілітації для осіб з нижньою параплегією. Саме тому темою дисертації було обрано "фізична реабілітація осіб з нижньою параплегією внаслідок травми грудного та поперекового віділляв хребта і спинного мозку в умовах стаціонару". Роль автора у виконанні цієї теми полягала в обґрунтуванні й апробації методики фізичної осіб з нижньою параплегією внаслідок травми грудного та поперекового відділів хребта і спинного мозку та вивченні її впливу на рухову сферу. Вперше у сучасній вітчизняній теорії та практиці фізичної реабілітації науково обґрунтовано методику фізичної реабілітації для осіб з нижньою параплегією внаслідок травми грудного та поперекового відділів хребта із ураженням спинного мозку, що відрізняється від існуючих методик реабілітації диференційованим підходом залежно від рівня та ступеня ураження хребта і спинного мозку, вибором методів та термінів реабілітаційного втручання для кожного конкретного пацієнта.У першому розділі "Сучасні уявлення про фізичну реабілітацію при ураженні спинного мозку, патогенез і корекцію рухових порушень осіб з нижньою параплегією" проаналізовано та узагальнено науково-методичну літературу, яка стосується основних понять, які застосовуються при реабілітації, особливостей етіології, клініки та фізичної реабілітації осіб із травмою хребта і спинного мозку на грудному та поперековому рівнях. Відповідно до рівня травми хребта та віку, методом випадкової вибірки було виокремлено контрольну групу (20 осіб) та групу порівняння (20 осіб). У групі порівняння з ушкодженням на рівні THI-THVI хребців було двоє осіб (5,0%), на рівні THVII-THXII та на рівні LI-LIII - по 9 осіб (22,5%). На третьому етапі (червень 2005 р. - грудень 2005 р.) ми визначали ефективність впровадження розробленої методики фізичної реабілітації, експериментально перевірили результати запропонованої методики фізичної реабілітації шляхом порівняння вихідних, проміжних та кінцевих результатів тестування функціональних систем організму травмованих осіб контрольної групи та групи порівняння. У третьому розділі "Медико-біологічні показники у осіб з травмою грудного та поперекового відділів хребта і спинного мозку до початку фізичної реабілітації" подано характеристику вихідних показників медико-біологічного тестування осіб з нижньою параплегією внаслідок травми хребта і спинного мозку на грудному та поперековому рівнях.Аналіз літератури показав, що на сьогодні достатньо вивчені питання основних термінів і понять, які використовуються під час реабілітації осіб з ураженням спинного мозку. У пацієнтів контрольної групи та групи порівняння під час першого тестування неврологічних функцій, рівня володіння соціально-побутовими навичками за шкалами варіантів клінічного фізіотерапевтичного результату (COVS) та ступеня функціональної незалежності (FIM) і біохімічні показники крові та сечі були практично однаковими, хоч вірогідно відрізнялися від аналогічних показників у здорових осіб зокрема: - ступінь ураження спинного мозку за шкалою Американської асоціації спинальної травми (ASIA) був на рівні "А", що означало повну втрату всіх чутливих та рухових функцій нижче рівня ураження. за шкалою варіантів клінічного фізіотерапевтичного результату (COVS) загальний бал у осіб контрольної групи та групи порівняння істотно не відрізнявся і становив 23,20±0,11 та 23,10±0,10 відповідно (Р>0,05), а за шкалою ступеня функціональної незалежності (FIM) загальна оцінка становила 58,0 балів для осіб контрольної групи та групи порівняння.

Основний зміст роботи