Фізична реабілітація хворих при ендопротезуванні кульшового суглоба - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИРобота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет молодіжної політики, спорту та туризму України. Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент, ПИЛАШЕВИЧ Аліна Анатолівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри фізичної реабілітації. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, ЯЩЕНКО Алла Григорівна, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, старший науковий співробітник лабораторії діагностики функціональних резервів організму спортсменів; Провідна організація: Львівський державний інститут фізичної культури, Державний комітет молодіжної політики, спорту та туризму України. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ, вул.Захворювання та травми опірно-рухового апарата дуже часто є причинами непрацездатності, інвалідності, а у важких випадках можуть призвести до смерті. Найбільший дискомфорт за звичайних умов життєдіяльності людини привносять ушкодження нижніх кінцівок, зокрема, досить часто зустрічаються захворювання і травми кульшового суглоба (Буачідзе О.Ш., 1990; Войтович А.В. та ін., 1996; Журавльов С.М., 1997; Корж А.А., Ролик А.В., 1997; Lappalainen R. at all, 1998 та ін.). По суті, кульшовий суглоб забезпечує локомоцію й опору тіла, його патологія призводить до погіршення діяльності всього опірно-руховогоапарату (ОРА). В усіх вищенаведених видах патології кульшового суглоба більш ефективним є оперативне лікування, зокрема, найбільш прогресивною технологією вважається тотальне ендопротезування (Анкін Л.Н., Анкін Н.Л., 1997; Гайко Г.В., 1997; Лоскутов А.Є., Колонтай Ю.Ю., 1997; Рибачук О.І. та ін., 1998 та ін.); зараз щорічно виконується біля 450 тисяч подібних операцій (Ясельський Ю.М., 1989; Рибачук О.І. та ін., 1997; Михайлова Л.В., 1998; Neetert at all, 1998 та ін.). Підготувати організм хворого до операції, попередити післяопераційні ускладнення, або сприяти їхньому зворотному розвитку, тобто підвищити ефективність відновних втручань стає можливим під час застосування засобів і методів фізичної реабілітації; розробка оптимальних програм такої реабілітації в даний час є дуже актуальною, особливо якщо взяти до уваги значне збільшення числа пацієнтів із штучними кульшовими суглобами (Каптелін А.Ф., Лебедєва І.П., 1995; Рибачук О.І. та ін., 1995; Харитонов О.Д., 1998; Рибачук О.І. та ін.Перший розділ роботи “Сучасний стан питання фізичної реабілітації під час ендопротезування кульшового суглоба” є аналітичним оглядом літератури, яка розглядає сучасні уявлення про основні і загальні принципи реабілітації хворих із патологією кульшового суглоба; кінезітерапію в лікуванні хворих з ушкодженнями опірно-рухового апарату. Поряд із цим проводиться аналіз основних ушкоджень кульшового суглоба і принципи їх лікування, загальні принципи тотального ендопротезування кульшового суглоба і відновлення функцій прооперованої кінцівки, а також сучасних уявлень про кінезітерапію в реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба. Зроблений висновок про те, що ендопротезування є одним із найбільше ефективних втручань при патології кульшового суглоба, показано, що дотепер не достатньою мірою розроблені програми фізичної реабілітації хворих, ці програми могли б істотно підвищити ефективність відновлення такого роду хворих і розширили б можливості їхньої соціальної реабілітації. Другий розділ “Методи і організація дослідження” присвячений розгляду даних, які стосуються організації і використання методів дослідження. Під наглядом знаходилося 49 хворих до і після ендопротезування куьшового суглоба, з якими проводили відновне лікування в клініці, денному стаціонарі, відділу реабілітації та функціональної діагностики Українського НДІ ТО.Показано велику ефективність відновних зрушень у хворих, реабілітація яких проходила відповідно до вимог розробленої програми порівняно з контрольною групою хворих У всіх обстежених хворих зменшилася атрофія мязів оперованої кінцівки, про що побічно свідчить збільшення охоплення оперованої кінцівки на 6,0±0,3 см у хворих основної групи і на 4,1±0,4 см - контрольної; а також показники динамометрії . Через рік після ендопротезування 69 % хворих основної та 50 % контрольної груп не використовували їх. Відстань, яка проходилася без засобів додаткового опору, зросла в середньому у хворих основної групи в 6 разів, у хворих контрольної групи - в 4 рази. Зменшення остеопорозних змін через рік після ендопротезування виявлено в усіх хворих основної групи, у той же час у хворих контрольної групи, поліпшення щільності кісткової тканини практично не спостерігалося (табл.)Аналіз даних спеціальної літератури показує, що дегенеративно-дистрофічні захворювання кульшового суглоба складають 37 % спостережень ортопедичної патології, інвалідизація таких хворих - 64%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ