Фізична реабілітація чоловіків зрілого віку з наслідками діафізарних переломів кісток гомілок на основі механотерапії та болюсотерапії - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спортуРоботу виконано в Житомирському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Мурза Віталій Петрович, Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного Університету Розвитку Людини „Україна”, завідувач кафедри фізичної реабілітації. кандидат медичних наук, професор Мухін Володимир Миколайович, Львівський державний університет фізичної культури, професор кафедри валеології і спортивної медицини Захист відбудеться „4” травня 2011р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури за адресою: 79000 м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури за адресою: м.Ці переломи трапляються переважно у працездатному віці та супроводжуються стійкими розладами локомоторної функції, примушують хворого пересуватися з допоміжними пристроями і нерідко приводять до інвалідності (Беленький В.Е., Вейсс М.,1983, Боген М.М.,1985, Goodgold I.,1988, Flatto E., 1989, Куропаткин Г.В., 1994, Мухін В.М., 2008 ). При відсутності методик і програм для попередження травматизму, відсутності загальнодержавної концепції збереження працездатності дорослого населення, здоровя своєї сімї і оточення ФР осіб зрілого віку з наслідками діафізарних переломів кісток гомілок в післяопераційному періоді є актуальним завданням сфери охорони здоровя населення України, що і спонукало автора до вибору теми для дисертаційного дослідження . Роль автора полягала в дослідженні змісту і спрямованості процесу фізичної реабілітації хворих чоловіків зрілого віку з наслідками діафізарних переломів кісток гомілок, адекватному застосуванні засобів, методів фізичної реабілітації, розробці програми фізичної реабілітації хворих з наслідками діафізарних переломів кісток гомілок з використанням авторського тренажера (МТТА) та місцевих глин. Мета дослідження: розробити методику механотерапії з використанням елементів болюсотерапії в програмі фізичної реабілітації чоловіків зрілого віку з наслідками діафізарних переломів кісток гомілок в поліклінічному періоді. визначити фізичний та психоемоційний стан, стан серцево-судинної системи, рухливості в суглобах, зміни мязової сили у хворих з наслідками діафізарних переломів кісток гомілок;Вивчено та узагальнено основні напрямки і сучасні методи відновного лікування хворих з наслідками діафізарних переломів кісток гомілок, де головне місце посідає фізична реабілітація. Дослідження здійснювалося в пять етапів і ґрунтувалося на обстеженні рухових функцій, морфофункціонального стану, рівня психоемоційного стану, рівня володіння руховими навичками чоловіків зрілого віку з наслідками діафізарних переломів гомілок. На цьому етапі методом випадкової вибірки було сформовано дві групи та розроблена програма фізичної реабілітації хворих з наслідками діафізарних переломів гомілок. На четвертому етапі (вересень 2004 р. - червень 2005 р.) був проведений основний педагогічний експеримент, в якому брали участь 42 особи - чоловіки зрілого віку з наслідками діафізарних переломів гомілок, (21 - із основної групи і 21 із порівняльної). У четвертому розділі “Експериментальна перевірка розробленої методики фізичної реабілітації чоловіків зрілого віку з наслідками діафізарних переломів гомілок” на підставі отриманих результатів у констатуючому експерименті, автором була розроблена методика застосування МТ при комплексному лікуванні ушкоджень і захворювань усіх великих ланок ОРА хворих, віком від 24 до 60 років, різного стану здоровя, визначена величина оптимального дозування механотерапевтичних процедур при різних травмах і захворюваннях ОРА складена і застосована орієнтовна схема проведення курсу процедур МТ.Аналіз спеціальної літератури засвідчив, що діафізарні переломи кісток гомілок відносяться до найбільш розповсюджених травм опорно-рухового апарату, внаслідок яких виникають атрофія мязів, контрактури, тривалі набряки, порушення опорної функції нижньої кінцівки і ходи. Вивчення вихідних клініко-інструментальних даних показало, що за характером та важкістю отриманих переломів, віком хворих, залишковими наслідками травм і засобами пересування різниці між сформованими основною (21 хворий) та порівняльною (21 хворий) групами не виявлено і у них спостерігались: - розлади психоемоційного стану, які проявлялися в тривозі та депресії. В основній групі середній рівень тривоги складав 8,01±0,41 бала, в порівняльній - 8,48±0,34 бала, рівень депресії дорівнював відповідно 7,96±0,28 та 8,03±0,36 бала (Р>0,05); Швидкість її становила 2,03±0,03 бала в основній групі та 2,07±0,04 бала у порівняльній групі, витривалість - відповідно 2,93±0,06 та 2,92±0,04 бала (Р>0,05).

Основний зміст роботи