Фізична особа як суб’єкт цивільного права. Особисті немайнові права фізичної особи - Контрольная работа

Фізичною особою визнається людина. Необхідно враховувати, що фізична особа - це людина, яка маю правоздатність. Актуальність даної теми пояснюється необхідністю розкриття фізичної особи як субєкт цивільного права. Метою реферату є ознайомлення з основними поняттями, якими оперує наука цивільного права, розкриття особистих немайнових прав фізичної особи.Стосовно людей як субєктів, тобто носіїв цивільних прав і обовязків, ЦК вживає термін "фізичні особи". Фізична особа - людина, що є учасником цивільних правовідносин, наділена низкою ознак, які її індивідуалізують як учасника цих правовідносин. Фізична особа набуває прав та обовязків і здійснює їх під своїм імям. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне імя. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне імя за згодою батьків або одного з них.25 ЦК).[1] Правоздатність визнається рівною мірою за всіма фізичними особами з моменту народження і припиняється із смертю. Хоча за загальним правилом правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження, у випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини; а здатність мати окремі цивільні права та обовязки може повязуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Виникнення цивільної правоздатності у момент народження не означає, що фізична особа одночасно набуває можливості бути субєктом будь-яких цивільних правовідносин. 25 ЦК); виникненням у момент народження і припиненням зі смертю; здатністю мати не тільки права, а й обовязки (статті 25, 26 ЦК); виникнення правоздатності законом не повязується з волею окремих осіб або держави в цілому, не відчуженістю від особистості фізичної особи; неможливістю обмеження фізичної особи у правоздатності інакше, як у випадках і у порядку, передбачених законом. Серед основних прав можна відзначити наступні: мати майно на праві власності; спадкувати і заповідати майно; займатися підприємницькою діяльністю; створювати юридичні особи; укладати будь-які правочини, що не суперечать закону; обирати місце проживання; мати права творів науки, літератури, мистецтва, винаходів та інших результатів інтелектуальної діяльності; мати інші майнові та особисті немайнові права.Цивільна дієздатність фізичної особи - це її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обовязки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Під здатністю набуття цивільних прав і створення цивільних обовязків розуміють не лише набуття цивільних прав і створення обовязків, а й здатність своїми діями здійснювати належні особі цивільні права і покладені цивільні обовязки, розпоряджатися цими правами, здатність нести цивільно-правову відповідальність за вчинення цивільних правопорушень. Крім того, на дієздатність може негативно впливати стан здоровя громадянина, його можливість розуміти значення і наслідки своїх дій і здатність керувати ними, протиправність поведінки самої особи. Зважаючи на стан здоровя, особа може бути обмежена у дієздатності або визнана недієздатною. Цей віковий ценз може бути знижений у двох випадках:реєстрація шлюбу особою, що не досягла 18 років (у разі припинення або визнання шлюбу недійсним повна цивільна дієздатність зберігається); надання повної цивільної дієздатності за рішенням органу опіки та піклування неповнолітньої особи.Аналізуючи статтю 269 ЦК України, слід зазначити, що особисті немайнові права - це юридично гарантовані можливості, які довічно належать кожній фізичній особі за законом і характеризуються немайновістю та особистістю. Для характеристики особистих немайнових прав особи слід звернути увагу на такі ознаки: - Дане право належить кожній особі - це означає, що воно належить усім без винятку особам (фізичним і юридичним) за умови, що наявність цього права в особи не суперечить її сутності. Дане право належить особі довічно - це означає, що воно належить фізичній особі до моменту смерті, а юридичній особі - до моменту припинення; Однак окремі види особистих немайнових прав можуть виникати в осіб з іншого моменту, передбаченого законом, наприклад, право на донорство особа має лише з моменту досягнення повноліття, а право на зміну імені має особа, яка досягнула 16 років, тощо;Права, що забезпечують природне існування людини (право на життя та права, що забезпечують функціонування цього блага); До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, якими фізична особа володіє довічно належать: - невідємне право на життя; Право на життя складається із двох повноважень: право на збереження життя і право на розпорядження життям. Кожна фізична особа має право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання і поширення. Право на сімю охоплює: право на створення сімї; право на підтрима

План

Вступ

1. Фізична особа як субєкт цивільного права

1.1 Поняття фізичної особи

1.2 Правоздатність фізичної особи

1.3 Дієздатність фізичної особи

2. Особисті немайнові права фізичної особи

2.1 Поняття особистих немайнових прав у цивільному законодавстві України

2.2 Види особистих немайнових прав

2.3 Захист особистих немайнових прав

Висновки

Список літератури