Класифікація учасників міжнародних відносин. Визначення особливостей правосуб’єктності фізичної особи на міжнародній арені. Функції та повноваження Європейського суду. Дослідження індивідуальної кримінальної відповідальності агентів або громадян держави.
Національний юридичний університет імені Ярослава МудрогоДосить довго теорія міжнародного права стояла на позиції, що міжнародне публічне право було в повному розумінні цього визначення міждержавним правом, тому що держави були основними і єдиними його субєктами. Найбільш дискусійним та актуальним протягом багатьох років залишається питання про визнання фізичної особи субєктом міжнародного права. Хайд вважають, що фізична особа ні за яких умов не може бути визнана субєктом міжнародного права. Прихильники такого правового підходу стверджують, що індивіди знаходяться під юрисдикцією держави і виступають субєктами внутрішньодержавних правових відносин, а тому вони не мають самостійного міжнародного статусу, не володіють юридичною здатністю до незалежної реалізації міжнародних прав та обовязків; субєкти міжнародного права виступають його творцями, їх волею створюються норми міжнародного права, тоді як фізичні особи такими можливостями не наділені; права і свободи фізичних осіб, закріплені у міжнародно-правових документах, насамперед, є виявом волі держави; більшість міжнародних норм у сфері прав людини є абстрактними і для їх реалізації необхідно прийняття внутрішньодержавних актів [4]. Більшість як вітчизняних, так і закордонних прихильників теорії міжнародної правосубєктності індивіда як основні докази на її захист наводять аргументи про те, що 1) міжнародне право може безпосередньо створювати для особи права й обовязки; 2) можливість індивіда звертатися в міжнародні судові установи для захисту своїх прав; 3) індивіди є субєктами міжнародної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини і тому є субєктами міжнародного права [7].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
