Фізична культура в житті людини - Реферат

Фізична культура і спорт - поняття, що давно стали для нас звичними. Науковий же аналіз фізичної культури як соціального явища показує, що поняття це, як і родинне йому поняття «культура», характеризує такий складний за своєю природою соціальне явище, щоб розкрити його зміст - завдання непросте. фізичний культура спорт У соціалістичних країнах і ряді країн «третього світу» термін цей, навпаки, набув широкого поширення, хоча питання про визначення самого поняття «фізична культура» і до цього дня предметом жвавих дискусій. Столяров (Філософсько-культурологічний аналіз фізичної культури, 1988 р.) визначає фізичну культуру як самостійну галузь культури, в «основі якої лежить діяльність, спрямована на соціальне перетворення тіла людини, його фізичного стану, і який включає соціально сформовані засоби, механізми і результати цієї діяльності, повязані з нею норми і правила поведінки, емоційні реакції, знання, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації тощо, соціальні інститути і відносини » Фізична культура виступає як складова частина загальної та професійної культури людини, як найважливіша якісна характеристика динамічна його особистісного розвитку, як фундаментальна цінність, що визначає початок його соціокультурного буття, спосіб і міру реалізації сутнісних сил і здібностей.Таким чином, у зміст „культура” в широкому розумінні цього слова входить: освіта, наука, філософія, ідеологія, релігія, мораль, право, мистецтво, спорт, всебічний розвиток особистості, рівень і характер мислення людини, її мова, здібності тощо. До природи, як відомо, належить усе те, що існує за природними законами, незалежно від людини і не є результатом її діяльності, тоді як до культури належать способи й результати перетворювальної діяльності людини, тобто діяльності, спрямованої на перетворення природи для задоволення людських потреб. Отже, духовна культура - це сукупність знань людини про навколишню дійсність і про саму себе, система цінностей і переконань, яка визначає її ставлення до навколишнього світу, суспільства, інших людей, це мета, мотиви й потреби її діяльності. А так як основу і зміст культурно-історичного процесу складає людина, розвиток її фізичних і інтелектуальних здібностей, моральних і естетичних якостей, то фізична культура є органічною складовою загальної культури суспільства: вона виникає й розвивається одночасно й поряд із матеріальною й духовною культурою, разом із зародженням і розвитком людського суспільства. Як особливий різновид людської діяльності, що спрямований на саму людину, фізична культура має своєю специфічною основою, своїм змістом доцільну рухову активність людини, тобто до фізичної культури належать не всякі, а лише такі форми раціональної рухової діяльності, які дозволяють, у принципі, найкращим чином сформувати життєво важливі рухові уміння й навички, забезпечити цілеспрямований розвиток фізичних здібностей та розширення фізичних можливостей людини, сприяти зміцненню здоровя, активізувати працездатність.[1] Фізична культура представляє собою один з основних видів власне людської культури, специфіка якого полягає головним чином у тому, що цей вид культури профільовани в напрямку, що приводить до оптимізації фізичного стану і розвитку індивіда в єдності з його психічним розвитком на основі раціоналізації та ефективного використання його власної рухової активності у поєднанні з іншими культурними цінностями. [2] Фізична культура - це частина культури суспільства, яка представляє собою інтеграцію різних видів людської діяльності та їх результатів, спрямованих на вдосконалення людини і яка існує в двох основних формах: обєктивної (у вигляді реальних предметів, в продуктах духовної праці, в системі соціальних норм і установ , у сукупності відносин людей до природи, між собою і до самих себе) і субєктивної (у вигляді діяльнісних здібностей людини, можливостей індивіда оволодіти цим предметним багатством). Знання та інтелектуальні здібності визначають кругозір особистості, ієрархію її оцінок, цінностей і результатів діяльності; мотиви характеризують спрямованість особистості, стимулюють і мобілізують її на прояв активності у сфері фізичної культури; ціннісні орієнтації виражають сукупність відносин особистості до фізичної культури в життя, професійної та творчо-активної діяльності; потреби є головною спонукальною, направляющей і актуалізують силою поведінки особистості у сфері фізичної культури; фізична досконалість передбачає такий рівень здоровя, фізичного розвитку, психофізичних і фізичних можливостей особистості, які складають фундамент її активної, перетворюючої, соціально значимої, фізкультурно-спортивної діяльності і життєдіяльності в цілому; соціально-духовні цінності визначають загальнокультурний і специфічний розвиток культури особистості; фізкультурно-спортивна діяльність відбиває ціннісні орієнтації і потреби, характеризує фізкультурну активність особистості.