Фізична культура в Україні з часів Київської Русі до початку ХХ ст.: соціально-нормативний аспект - Автореферат

Спеціальність: 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: ЯРМИШ Олександр Назарович, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, перший проректор Університету внутрішніх справ по науковій роботі. Захист дисертації відбудеться "27 "лютого 1999 р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 в Університеті внутрішніх справ (310080, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Університету внутрішніх справ. Дисертація присвячена соціально-нормативним питанням розвитку фізичної культури в Україні, яким до останнього часу не приділялось належної уваги. У дисертації проаналізована нормативно-правова база фізичної культури, починаючи від норм звичаєвого права до розвинених форм звичаєвого законодавства початку ХХ століття.Вивчення традицій фізичної культури українського народу з давніх часів до початку ХХ ст. під кутом розвитку права набуває особливого змісту і значення. В повній мірі це стосується і фізичної культури, яка є "видом культуры, представляет собой специфический результат человеческой деятельности, средство и способ физического совершенствования людей, выполнения ими своих социальных обязательств в обществе" .По-друге, загострення проблем здоровя людини, питання його виживання в умовах сучасного погіршення соціальних умов, екологічної кризи примушує ретельніше придивлятися до досвіду попередніх поколінь, бачити в цьому раціональні способи гармонійного розвитку особистості, вивірені віками прийоми підтримання фізичного і морального здоровя. Обєктом нашого дослідження є норми моралі, корпоративні норми, звичаї, законодавство з питань, що нас зацікавили,-все те, що створювало нормативне поле розвитку фізичної культури українського народу, починаючи з епохи Київської Русі і до початку ХХ ст. Як уже зазначалось, праці, які були б цілком присвячені соціально-нормативному аспекту розвитку фізичної культури в Україні з давніх часів до ХХ ст., у вітчизняній історіографії відсутні. Матеріал про традиції здорового способу життя і фізичної культури Київської Русі можна знайти в численних спеціальних роботах, присвячених цьому періоду, як дореволюційного, так і радянського часу.Перший розділ - "Традиції здорового способу життя і становлення санітарно-гігієнічних норм в Україні (з часів Київської Русі до початку ХХ ст.)" - присвячений розгляду норм звичаєвого права та законодавства, що стосуються здоровя і фізичних якостей населення. У другому розділі - "Фізичні вправи, ігри та змагання в історії українського народу (з найдавніших часів до XYIII ст.): норми звичаєвого права" - показано, що неписане звичаєве право, яке виникло шляхом суворого дотримання протягом віків народних звичаїв, збереглося в народній памяті у формі певних психологічних переживань, відчуття правди й усвідомлення обовязку поводити себе так, а не інакше. Матеріали, що відносяться до періоду Давньої Русі, що аналізуються у першому підрозділі "Фізична культура у житті східних словян",фіксують не тільки велику роль фізичних вправ, фізичної підготовки, але й показують, що такий вид діяльності часто зберігався та розвивався, будучи освячений нормами звичаєвого права. У другому підрозділі - "Фізична культура українського народу в епоху козацтва (XV-XVIII ст.)" - відзначається, що не тільки правовий бік фізичної культури українського народу епохи козацтва, але й сама фізична культура досліджена на сьогодні недостатньо. У третьому розділі - "Фізична культура і спорт в Україні XIX - початку XX ст.: становлення розвинених правових норм", який також складається із двох параграфів: "Фізична культура в учбових закладах та армії" та "Діяльність спортивних організацій" відзначено, що XIX століття стало переломним в історії фізичної культури та спорту.