Фізична культура в Україні з часів Київської Русі до початку ХХ ст.: соціально-нормативний аспект - Автореферат

Спеціальність: 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана:В Харківському Університеті внутрішніх справ Науковий керівник:ЯРМИШ Олександр Назарович, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, перший проректор Університету внутрішніх справ по науковій роботі Офіційні опоненти:Сафронова Інеса Павлівна, доктор юридичних наук, професор, професор Національної юридичної Захист дисертації відбудеться “27 ”лютого 1999 р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 в Університеті внутрішніх справ (310080, м.Харків, пр.50-річчя СРСР,27).Вивчення традицій фізичної культури українського народу з давніх часів до початку ХХ ст. під кутом розвитку права набуває особливого змісту і значення. Писаное право - право, носителем которого является государство, носителем обычного права является народ: оно всецело покоится в народном сознании” Звичаєве право як система норм, правил поведінки, що регулюють суспільні відношення, безумовно має відношення до того, що сьогодні ми називаємо здоровим способом життя. Дійсно,говорити про те, що необхідно відродити всі ці форми сьогодні, було б неправильно, адже вивчення таких традицій, знайомство з ними широких мас населення, без усякого сумніву, будуть формувати нові традиції, генетично все ж повязані з попередніми і тими, що відбивають національні архитипи свідомості. Обєктом нашого дослідження є норми моралі, корпоративні норми, звичаї, законодавство з питань, що нас зацікавили,-все те, що створювало нормативне поле розвитку фізичної культури українського народу, починаючи з епохи Київської Русі і до початку ХХ ст. Матеріал про традиції здорового способу життя і фізичної культури Київської Русі можна знайти в численних спеціальних роботах, присвячених цьому періоду, як дореволюційного, так і радянського часу.Перший розділ - “Традиції здорового способу життя і становлення санітарно-гігієнічних норм в Україні (з часів Києвської Русі до початку ХХ ст.)” - присвячений розгляду норм звичаєвого права та законодавства, що стосуються здоровя і фізичних якостей населення. У другому розділі - “Фізичні вправи, ігри та змагання в історії українського народу (з найдавніших часів до XYIII ст.): норми звичаєвого права” - показано, що неписане звичаєве право, яке виникло шляхом суворого дотримання протягом віків народних звичаїв, збереглося в народній памяті у формі певних психологічних переживань, відчуття правди й усвідомлення обовязку поводити себе так, а не інакше. Матеріали, що відносяться до періоду Давньої Русі, що аналізуються у першому підрозділі “Фізична культура у житті східних словян”,фіксують не тільки велику роль фізичних вправ, фізичної підготовки, але й показують, що такий вид діяльності часто зберігався та розвивався, будучи освячений нормами звичаєвого права. У другому підрозділі - “Фізична культура українського народу в епоху козацтва (XV-XVIII ст.)” - відзначається, що не тільки правовий бік фізичної культури українського народу епохи козацтва, але й сама фізична культура досліджена на сьогодні недостатньо. У третьому розділі - “Фізична культура і спорт в Україні XIX - початку XX ст.: становлення розвинених правових норм”, який також складається із двох параграфів: “Фізична культура в учбових закладах та армії” та “Діяльність спортивних організацій” відзначено, що XIX століття стало переломним в історії фізичної культури та спорту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ