Фізична культура на Запорізькій Січі - Реферат

Фізична культура на Запорізькій СічіКозаки стали тією силою, яка впродовж століть пильно стояла на сторожі свободи і гідності України як незалежної, суверенної держави. Запорозька Січ майже безперервно вела важку збройну боротьбу за віру і незалежність свого народу. Боплана, запорожці в своїй більшості були міцної статури, легко переносили голод, холод, спрагу й спеку; у війні невтомні, відважні, хоробрі. Слава запорозького війська була така велика, що багато істориків порівнювали козаків з найсильнішими і наймужнішими народами світу. Серед козаків на високому рівні був культ міцного, загартованого здоровя і фізичної сили людини, її всебічного розвитку, досконалості, адже сила, витривалість, терпіння, наполегливісіь розвиваються тільки у важкій щоденній праці, завдяки, в першу чергу, фізичним вправам.Складна військова ситуація сприяла поширенню військово-фізичної підготовки народу Народна фізична культура в добу козаччини, крім інших соціальних функцій в першу чергу виконувала функцію військово-фізичної підготовки. Із самого раннього віку виховання юнаків орієнтувалось на виховання у них тих морально-психічних та фізичних якостей, які були необхідні військовій справі Домінуючу роль в системі фізичної культури відіграє національний ідеал духовної і тілесної досконалості. За часів козацької доби в Україні були поширені школи, які організовувались при кожній православній церкві. Характерною ознакою колориту української землі того часу були мандрівні борці - молоді хлопці, які ходили по селах і мірялися силою з сільськими парубками Перемога в таких імпровізованих поєдинках з мандрівними борцями дуже високо цінувалася серед молоді і дорослого населення, а переможець увінчувався вінком і довгий час вважався героєм парубоцької громади.Суворе, аскетичне життя, яким жили козаки, викликало подив у очевидців, а право визнаватись запорізьким козаком вважалось найпочеснішою відзнакою не тільки серед українців. Атестати знатних і почесних товаришів Запорізької Січі були видані багатьом військовим і політичним діячам того часу: київському генерал-губернатору Глібову. В.Антонович з цього приводу наголошував: "Запоріжжя було школою, де діставали виховання люди, які потім ставали на Україні полковниками та старшиною". Серед молодиків Січової школи, які були кандидатами на церковні посади, велася спеціалізована фізична підготовка військової спрямованості, - "бували випадки, коли одна і та сама особа декілька разів міняла рясу на козацьку зброю". Таким чином, Січові школи, стоячи глибоко на національних традиціях українського народу, були своєрідними військово-освітянськими, навчально-виховними закладами, де реалізувалася прогресивна європейська ідея гармонійного розвитку особистості.Д.І.Яворницький писав: «У них у Січі серед інших богатирів жив Васюринський козарлюга: то був такий силач, що коли він причащався, то 4 чоловіки підтримували священика, щоб він не впав від одного духа богатиря тому, що як тільки він дихне, як від того подиху людина падала з ніг. Краєчок очеретини, вистромлений з води поміж очеретом та осокою, зовсім був непомітний, а проте козак через нього дихав і міг досидіти під водою, поки татари відходили далі» Традиційними були змагання на конях: «Козак без коня - не козак». На свята, під час народних ігор молодь, бувале козацтво та селяни, змагалися на силу, прудкість, спритність, винахідливість, точність попадання в ціль (козаки мистецьки володіли всіма видами тогочасної зброї, іноземці свідчили, що під час тренувань зі стрільби козаки «кулею гасять свічку»). До них належали: «повзунці» - способи ведення боротьби ногами проти нижньої частини тіла; «копняки» і «тинки» - способи враження середньої і верхньої частин тіла ударами ніг у стрибку в повітрі; «розніжка» - удар у стрибку обома ногами в боки, «щупак» - удар у стрибку двома ногами вперед, «пістоль» - удар однією ногою у стрибку вбік, «чорт» - удар у стрибку з поворотом тіла на 360 градусів, «коза» - удар у стрибку в оберті та ін.Вони створили досить ефективну систему оздоровлення та тіловиховання, яка за твердженнями сучасників, була однією з найкращих у світі.. Ця система складалася із спеціальних фізичних і психофізичних вправ, спрямованих на самопізнання, тілесне, психофізичне та моральне вдосконалення, на всебічне загартування і саморозвиток. Більшу частину свого життя козаки перебували на лоні природи, часто спали просто неба, прагнули ввібрати в себе енергію космосу, проникнути в його таємниці. Систематичне виконання фізичних вправ разом з ефективною системою загартування, виховали той тип козаків, які були надійними захисниками всього українського народу, легко переносили спрагу, голод, холод, спеку, дощ, сніг, брак одягу.

План

Вступ

1. Загальна характеристика системи оздоровлення запорозьких козаків

2. Особливості народної фізичної культури українського народу

3. Система військово-фізичної підготовки на Запорізькій Січі

4. Складові системи оздоровлення запорозьких козаків

Висновки