Фізична культура і спорт як органічна складова загальної культури особистості - Лекция

Слово „культура”, як відомо, латинського походження (cultura) і в перекладі означає обробіток, обробляти, доглядати, ростити. Ми вживаємо слово „культура”, предявляючи вимоги до діяльності людей: говоримо культура праці (тобто сукупність умов, що забезпечують її високу продуктивність, безпеку й гігієну, а також рівень фахової підготовки працівника та його особистої організованості), культура управління, керівництва, обслуговування, побуту, відпочинку тощо. Таким чином, у зміст „культура” в широкому розумінні цього слова входить: освіта, наука, філософія, ідеологія, релігія, мораль, право, мистецтво, спорт, всебічний розвиток особистості, рівень і характер мислення людини, її мова, здібності тощо. Що ж стосується наукового розуміння цього поняття, то в сучасній спеціальній літературі, тобто в науковому розумінні цього слова, в поняття культура включають усі форми суспільного життя, - це по-перше, - а по-друге, - способи діяльності людей , її засоби й методи. До природи, як відомо, належить усе те, що існує за природними законами, незалежно від людини і не є результатом її діяльності, тоді як до культури належать способи й результати перетворювальної діяльності людини, тобто діяльності, спрямованої на перетворення природи для задоволення людських потреб.У процесі культурного розвитку людина послідовно діє в трьох аспектах: 1) пізнає культуру (пізнавальний аспект), зафіксовану в матеріальних і духовних цінностях, створених попереднім людським досвідом (засвоєння, опанування, набуття знань науки, техніки, літератури, мистецтва тощо, що сприяє формуванню людської особистості, розвитку її здібностей); Як багатогранне явище культура людини включає абсолютно все - від умивання обличчя до вершин людського мислення, а це: культура тіла, рухів, одежі, духовність, інтелігентність, гармонійне поєднання кращих людських якостей, освіченість, сукупність знань, професійних умінь і навичок, моральна й естетична культура, мова, культура спілкування, взаємин, культура почуттів тощо, тобто дуже широке коло кращих людських якостей, наявність і сукупність яких і дозволяє врешті-решт виділитись із тваринного світу , вижити й отримати горду назву homo sapiens - людина розумна.Саме до таких компонентів культури й належить фізична культура, яка безпосередньо впливає не на предмети зовнішнього середовища, а на життєво важливі якості, можливості й здібності людини, що отримані нею у вигляді задатків від природи, передаються спадково й розвиваються протягом життя поколінь під впливом умов життя, діяльності та виховання. А так як основу і зміст культурно-історичного процесу складає людина, розвиток її фізичних і інтелектуальних здібностей, моральних і естетичних якостей, то фізична культура є органічною складовою загальної культури суспільства: вона виникає й розвивається одночасно й поряд із матеріальною й духовною культурою, разом із зародженням і розвитком людського суспільства.Як особливий різновид людської діяльності, що спрямований на саму людину, фізична культура має своєю специфічною основою, своїм змістом доцільну рухову активність людини, тобто до фізичної культури належать не всякі, а лише такі форми раціональної рухової діяльності, які дозволяють, у принципі, найкращим чином сформувати життєво важливі рухові уміння й навички, забезпечити цілеспрямований розвиток фізичних здібностей та розширення фізичних можливостей людини, сприяти зміцненню здоровя, активізувати працездатність.Треба зазначити, що історично фізична культура склалась передовсім під впливом практичної потреби суспільства в повноцінній підготовці підростаючого покоління до праці - цієї першої і основної умови людського існування. Причому, як свідчать наукові дослідження, форми рухів і дій, що увійшли до складу фізичної культури, здебільшого відтворювали елементи перших форм трудової діяльності, а це було передовсім полювання. По-друге, слід зазначити, що історія людського суспільства , на превеликий жаль, - це історія постійних війн, яких, як свідчать науковці, за весь період існування людства на землі відбулось більше 1500 тисячі. Звідси, першими найстародавнішими засобами фізичної культури були, звичайно, природні рухи людини: ходьба, біг, стрибки, плавання, метання тощо, які були повязані з її діяльністю, виникали із потреби праці та захисту від усіляких напасників.Як уже зазначалось, фізична культура виникла на зорі людства, разом із зародженням і розвитком людського суспільства, але сам термін „фізична культура” зявився тільки в ХІХ столітті й означав він тоді відповідну систему фізичних вправ для виховання та розвитку краси тіла. Разом із тим, у міру формування й розвитку в суспільстві цілісної системи освіти й виховання, фізична культура органічно увійшла до них у якості основного фактора формування рухових умінь і навичок, потрібних як для реалізації, так і для розширення рухових можливостей людини, виховання фізичних якостей і здібностей, а також у якості найдійовішого засобу морального й естетичного виховання. Поняття „фізичне виховання”, про що свідчи

План

1. Поняття „культура”, його суть та складові

2. Аспекти діяльності людини в сфері культури

3. Фізична культура як органічна складова загальної культури суспільства

4. Предмет і специфічна основа фізичної культури. Основні засоби

5. Передумови виникнення й розвитку фізичної культури

6. Основні поняття фізичної культури

7. Фізична культура і спорт у житті сучасної людини

8. Фактори, що визначають потребу людини в заняттях фізичними вправами

9. Фізична культура і спорт у системі підготовки фахівців в умовах вищої школи

10. Професійна спрямованість фізичної культури у ВНЗ

11. Мета, основні завдання та форми організації фізичного виховання студентів Навчальні і позанавчальні заняття

1. Поняття „культура” та його суть

1. Амосов Н.М., Муравов И.В. Сердце и физические упражнения. - К.: ”Здоровя”,1985. - 80 с.

2. Видрин В.М. Введение в специальность. - М.: „Физическая культура и спорт”,1974. - 159 с.

3. Головин В.А., Масляков В.А., Коробков А.Д. и др. Физическое воспитание. М.: Высшая школа, 1991. - 391 с.

4. Масляков В.А., Матяжов В.С. Массовая физическая культура в вузе. - М.: Высшая школа, 1991. - 240 с.

5. Матвеев А.П., Новиков А.Д. Теория и методика физического воспитания. - М.: „Физическая культура и спорт”, 1976. - 304 с.

6. Муравов И.В. Возможности организма человека. - М.: Знание, 1988. - 96 с. (Новое в жизни, науке, технике. Серия „ФИС”: № 89).

7. Муравов И.В. Оздоровительные эффекты физической культуры и спорта. К.: „Здоровя”, 1989. - 267 с.

8. Муравов И.В. Здоровье, трудоспособность и физическая культура. - К.: Знание УССР, 1985. - 48 с. (Серия VII „Педагогика”: № 8).

9. Савченко-Бельский Н.А., Трусов Ю.Ф. О культуре физической. - М.: Знание, 1985. - 64 с. (Новое в жизни, науке, технике. Серия „ФИС”: № 3).

Размещено на .ru