Фізичні параметри плазмових хвостів комет 1р/ Галея, 67р/ Чурюмова-Герасименко, с/1970 n1(Абе), c/1982 m1 (Остин) - Автореферат

Міністерство освіти і науки України Фізичні параметри плазмових хвостів комет 1р/ Галея, 67р/ Чурюмова-Герасименко, с/1970 n1(Абе), c/1982 m1 (Остин)Робота виконана в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук, професор Чурюмов Клим Іванович, Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук, професор Комаров Микола Сергійович Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету імені І. І. кандидат фізико-математичних наук Смирнов Володимир Олександрович Одеська національна академія звязку ім. Захист дисертації відбудеться: 10.01.2003 р. о 14 й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.04 при Одеському національному університеті ім.Космічний апарат (ICE) пролетів у 1985 році крізь плазмовий хвіст комети 21Р/Джакобіні-Цінера, у 1986 р. п?ять космічних апаратів (два японських космічних апарати Суісей і Сакагакі, два радянських космічних апарати “Вега-1” та “Вега-2” і зонд Європейського космічного агентства “Джотто” провели дослідження голови та навколоядерної ділянки комети 1Р/Галея, у 1996 р. відбувся прольот космічного апарата Ulysses крізь плазмовий хвіст комети С/1995 Y1 (Хйякутакі) (на великий відстані від її ядра). Але для виявлення законів реакції фізичного стану плазмового хвоста комети на зміни фізичних умов у сонячному вітрі, перевірки існуючих та створення нових більш точних моделей потрібно отримувати інформацію про фізичні параметри плазмових хвостів комет, що безпосередньо спостерігалися у значний період часу, та порівнювати її з даними про фізичний стан міжпланетного простору і про рівень сонячної активності. Зараз накопичена велика кількість якісних спостережень плазмових хвостів комет (в тому числі і в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка), які дозволяють одержати цінну інформацію про фізичні параметри плазмових хвостів комет та міжпланетного середовища на значних інтервалах геліоцентричних відстаней і геліографічних широт. Тому необхідним і актуальним є подальше дослідження фізичних умов у плазмових хвостах комет, знайдення звязку зміни їх середніх (для кожного моменту спостережень) фізичних параметрів залежно від фізичних умов у міжпланетному просторі та від рівня активності Сонця, вивчення розвитку фізичних умов у нових плазмових хвостах комет, що знов утворилися після відриву. Розвязання цих питань дасть змогу наблизитись до можливості з інформації про фізичний стан плазмових хвостів комет отримувати дані про фізичні параметри сонячного вітру, про залежність фізичних умов у плазмових хвостах комет від рівня сонячної активності, а також вдосконалювати існуючі моделі утворення та розвитку плазмових хвостів комет.Знайдені значення індукції магнітного поля плазмових хвостів цих комет добре узгоджуються з безпосередніми вимірами космічними апарами “Вега-1, 2” та “Джото” поблизу комети 1Р/Галея (50?75 НТЛ) і ICE у плазмовому хвості комети 21Р/Джакобіні-Цінера (10?60 НТЛ). На основі дослідження плазмового хвоста комети 1Р/Галея, який знов утворився після відриву (7 та 8 січня 1986 р.), висунута гіпотеза пояснення зміни індукції магнітного поля у хвості перехідним процесом (час релаксації ? приблизно одна доба) з експоненціальним зростанням вказаного фізичного параметра. Порівняно з іншими дослідженими моментами спостережень комети 1Р/Галея, 12 грудня 1985 р. час існування флуоресцуючих іонів, а також поздовжній та поперечний коефіцієнти дифузії у плазмовому хвості були мінімальними. Розраховане середнє магнітне поле плазмового хвоста комети 67Р/Чурюмова-Герасименко має максимальне значення порівняно з розрахованими середніми магнітними полями плазмових хвостів інших досліджуваних комет. Індукція магнітного поля у плазмових хвостах комети C/1982 M1 (Остин) мала більші значення, що пояснюється сонячною активністю (числами Вольфа та впливом сонячних спалахів , які у період спостережень цієї комети були більшими, ніж у період спостережень комети C/1970 N1 (Абе)).