Фізичні основи пластичної деформації матеріалів - Методичка

Міністерство освіти і науки України Кременчуцький державний політехнічний університет ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ "Фізичні основи пластичної деформації матеріалів" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІПитання фізики пластичності та міцності складають один з фундаментальних розділів фізичного металознавства і фізики твердого тіла. Пластичну деформацію як технологічний спосіб оброблення металів використовують для зміни форми виробів, а також структури і відповідно властивостей металу. Пластична деформація в реальних умовах часто виявляється як ненавмисний процес, що приводить до релаксації напруг, викликаних градієнтом температур або сил тертя, різницею коефіцієнтів термічного розширення і питомих обсягів фаз та ін. метал тиск металознавство тензорВиконання указаної курсової роботи має на меті систематизацію, закріплення та розширення теоретичних знань студента з даного предмета, а також набуття студентом досвіду самостійного розвязання питань, повязаних з теоретичним аналізом процесів ОМТ.Завдання на бланку встановленої форми, підписане керівником і затверджене завідувачем кафедри, видають студентові перед початком проектування. У завданні потрібно чітко визначити зміст і обсяг проекту, початкові дані, послідовність виконання, рекомендовану навчальну та довідкову літературу. Завдання (додаток 1) визначають за останньою цифрою залікової книжки. Завдання можна виконуватися звичайним аналітичним розрахунком або з використанням програми для ПЕОМ. ХОУ та трьом направляючим косинусам нової системи координат ХОУ відносно старої визначити: 1.Структура курсової роботи (проекту) має такий вигляд: титульна сторінка; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); вступ; основна частина; список використаних джерел; додатки (за необхідності).Тензор (2-го ранґу) - це змінна величина, яка визначається в будь-якій декартовій системі координат тривимірного простору 32=9 числами (компонентами) які під час повороту систем координат перетворяться в Aik’ згідно із законом Отже, орієнтація нової системи координат відносно старої задають девятьма направляючими косинусами. Якщо всі девять направляючих косинусів відомо, то за формулою (3.1.1) можна знайти компоненти тензора в новій системі координат. Звичайно відомо тільки три направляючі косинуси, оскільки орієнтація нової системи координат відносно старої однозначно визначається трьома кутами. Розвязуючи отриману систему рівнянь, знаходимо два варіанти наборів направляючих косинусів для осі : 1-й варіант 2-й варіантЗакон перетворення компонент тензора під час повороту вісей координат (див. формулу 3.1.1) дано в скороченому, тензорному записі, що має на увазі підсумовуванні за ("немому") індексом, що повторюється. При цьому будемо мати на увазі, що в системі координат х, у, z кожний з індексів i, k, l, m може набувати значення х, у, z відповідно до позначень вісей координат. 3.2) знаходимо компоненти тензора в новій системі координат, використовуючи формули (3.2.1) - (3.2.6): ?х?=0,6232·(-20,7) 0,382·(-22) 0,6832·(-0,8) 2·0,623·0,38·2,1 2·0,38·(-0,683)·8,4 2·(-0,683) ·(-4,1) =-11,46 МПА;Знаходимо величину базисних інваріантів Ts Кубічне рівняння загального вигляду (канонічне) x3 rx2 sx t = 0 потрібно подати як наведене де Визначаємо знак дискримінанта наданого рівняння При Д<0 кубічне рівняння (3.3.2) має три дійсні корені [2].Орієнтація головних напруг у просторі характеризується направляючими косинусами li, mi, ni де i - індекс головної напруги. Потрібні за початковим тензором напруг у довільній системі координат і величині головних напруг визначити їх орієнтації в довільній системі координат. Для визначення li, mi, ni потрібно використовувати рівняння напруг на похилому майданчику [3] спільно з рівнянням Ейлера. Отримаємо два варіанти наборів направляючих косинусів: 1-й варіант 2-й варіант Отримаємо два варіанти наборів направляючих косинусів: 1-й варіант 2-й варіантНапрямок максимальних дотичних напруг: у головних вісях направляючі косинуси (з віссю 1 - l; з віссю 2 - m; з віссю 3 - n) будуть наступними: для ?12 - l = ± ; m = ± ; n = ±1;Виконана курсова робота має містити наступні документи: 1) завдання;Після завершення роботи студент підписує всі документи і здає керівникові, який визначає відповідність курсової роботи встановленим вимогам, підписує всі документи та допускає студента до захисту. На захисті студент робить коротку доповідь (8-10 хв.). У доповіді повідомляє завдання на курсову роботу та її результати. Після доповіді студент відповідає на питання членів комісії щодо суті роботи.

Зміст

Вступ

1. Основна частина

1.1 Загальні положення

1.2 Завдання на курсову роботу

2. Зміст і обсяг курсової роботи

2.1 Визначення бракуючих направляючих косинусів під час обчислення компонент тензора в новій системі координат

2.2 Визначення компонент тензора напруг у новій системі координат

2.3 Визначення величини головних напруг

2.4 Визначення напрямку головних напруг

2.5 Визначення максимальних дотичних і октаедрічних напруг, інтенсивностей напруг

3. Вимоги до оформлення курсової роботи

4. Захист курсової роботи

5. Оцінка курсової роботи

Завдання

Список літератури