Фізичні навантаження в профілактиці вторинних проявів і прогресування коронарних захворювань серцево-судинної системи - Дипломная работа

Серцево-судинна система відіграє важливу роль в життєдіяльності організму, постачає всім тканинам і органам поживні речовини, виносить продукти обміну. Захворюваннями серцево-судинної системи є - ендокардит, міокардит, перикардит, дистрофія міокарда, вроджені і набуті ваді серця, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпер-та гіпотонічна хвороби, облітеруючий ендартеріїт, тромбофлебіт, варикозне розширення вен. Захворювання серцево-судинної системи проявляються болем у ділянці серця, порушенням його ритму, серцебиттям, задишкою, набряками, ціанозом. Актуальність даної теми полягає в тому, що на даний час у світі дуже поширені коронарні захворювання серцево-судинної системи. Мета роботи - полягає у вивченні позитивної лікувальної дії фізичних вправ на організм людини, у вивченні теоретичного матеріалу та засвоєнні методів фізичної реабілітації.Внаслідок великої різноманітності нозологічних форм серцевої патології ми розглянемо симптоматику, клініку та методи ФН при найбільш поширених патологій ССС, які призводять до порушення працездатності і патогенетично звязані між собою: - ІХСДо складу кровоносної системи входить серце з кровоносними судинами - артеріями, венами, капілярами. На поверхні серця пролягають три борозни - одна вінцева, яка проходить між передсердями й шлуночками, та дві (передня й задня) міжшлуночкові, які відділяють шлуночки один від одного. Вона в ділянці основи серця переходить на судини, а з судин опускається до верхівки серця, окутує його й має назву парієтального листка серозної оболонки, або волокнистий перикард. Коли кров із передсердя надходить у шлуночок, передсердно-шлуночковий клапан щільно закриває передсердно-шлуночковий отвір, сухожилкові струни напружуються і стулки клапана не вивертаються в передсердя, кров при цьому не потрапляє в зворотному напрямку, тобто назад, у передсердя. У момент переходу крові з шлуночка в легеневий стовбур (легенева артерія) півмісяцеві заслінки наповнюються кровю на зразок карманів і щільно закривають вхід у легеневий стовбур, не даючи можливості крові повертатися назад до шлуночка.На відміну від стенокардії, біль не знімається прийомом нітрогліцерину, а інколи і наркотичними засобами. Біль може поширюватись в ліву половину грудної клітки, ліву руку, нижню щелепу, епігастрій. Хворий може бути спокійним або частіше збудженим. У більшості хворих біль у ділянці серця відсутній, прояви СН, зменшуються АТ, особливо систолічний, поступово починає підвищуватись. Важливе значення має дослідження в сироватці крові активності таких ферментів, що звільняються з некротичних ділянок у міокарді і проникають у: КФК - підвищується через 4 години і нормалізується на 3-4 добу; ЛДГ, особливо її першого ізоензиму - підвищується в перші години і нормалізується через місяць; амінотрансфераз, особливо аспарагінової - підвищується через 8-12 годин і нормалізується на 7-8 день.ФВ підвищують тонус ЦНС, стимулюють процеси нервової регуляції серцевої діяльності, забезпечують утворення в корі головного мозку фізіологічної домінанти збудження, під впливом якої за законами негативної індукції виникає затухання іншого патологічного вогнища збудження. Під впливом ФВ розширюються коронарні судини, розкриваються резервні капіляри, прискорюється кровообіг і збільшується ємкість судин. Все це інтенсифікує трофічні процеси в серцевому мязі, зміцнює міокард, посилює його скоротливу здатність, створює умови для відновних і регенеративних процесів у серці, попереджає або зменшує у ньому розвиток кардіосклеротичних змін та дистрофії. Він прискорюється, активізується венозний і лімфатичний обіг, що сприяє ліквідації або зменшенню набряків, запобігає виникненню тромбоемболій, зменшує прояви недостатності кровообігу, полегшує роботу серця [19]. Значне місце у просуванні крові до серця, полегшенні його роботи у забезпеченні нормальної циркуляції крові по великому і малому колах займають поза серцеві чинники кровообігу, дія яких підсилюється при ФВ.Незважаючи на позитивний вплив рухової активності на стан здоровя осіб, що страждають коронарними захворюваннями, визначити вплив регулярної мязової діяльності на коефіцієнт виживаності або попередження наступних проявів захворювання важко. Зниження загальної смертності, смертності внаслідок захворювань серця й числа повторних інфарктів зі смертельним результатом на 20 - 25 % після реабілітації, що включала рухову активність, практично таке, як і при використанні більше дорогих терапевтичних засобів, включаючи реваскуляризацію й медикаментозне лікування. У одному з досліджень реабілітація осіб, що страждають захворюваннями серця, включала рухову активність, відмову від паління, зміна раціону харчування, а також психосоціальні консультації, що привело до зниження 10-літньої кумулятивної смертності внаслідок захворювань серця [3,8]. Проаналізували вплив програми рухової активності середньої інтенсивності на прогресування ІХС протягом 1 долі: приблизно 60 хворих із захворюванням серця довільно розділили на дві групи - експериментальну й контрольну. Резу

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ФІЗИЧНІ ВПРАВИ І НАВАНТАЖЕННЯ ПРИ КОРОНАРНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ серцево-судинної системи

1.1 Анатомофізіологічна характеристика коронарних проявів захворювань серцево-судинної системи

1.2 Клінічна симптоматика ІХС

1.3 Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації

1.4 Фізичні навантаження в профілактиці вторинних проявів і прогресування коронарних захворювань серцево-судинної системи

1.5 Основи методики занять фізичними вправами при лікуванні і реабілітації хворих з серцево-судинними захворюваннями

1.6 Фізичні навантаження при ІХС

РОЗДІЛ 2. Методика застосування ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ при ІШЕМІЧНІЙ Хворобі СЕРЦЯ

2.1 Організація дослідження

2.2 Методи дослідження

РОЗДІЛ 3. Результати ДОСЛІДЖЕННЯ ефективності ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ при Іхс

3.1 Результати дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК літератури