Фізіотерапевтичні пристрої зі стохастичним просторово-неоднорідним низькочастотним електромагнітним полем - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі фізичної та біомедичної електроніки Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Лошицький Павло Павлович, НТУУ “КПІ”, м. Провідна установа: Харківський національний університет радіоелектроніки, кафедра біомедичних електронних пристроїв та систем, Міністерство освіти і науки України, м. Захист дисертації відбудеться “12” січня 2006 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.19 в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” за адресою: 03056, м. З дисертацією можна ознайомитися в науково-технічній бібліотеці Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” за адресою: 03056, м.Дослідити вплив низькочастотного стохастичного просторово-неоднорідного електромагнітного поля на біологічні обєкти і системи з метою визначення параметрів пристроїв, що необхідно розробити. Дослідити режими та механізми роботи стохастичного генератора на основі нелінійного напівпровідникового елемента з S-подібною ВАХ для модуляції несної частоти фізіотерапевтичного пристрою, а саме: · визначити можливі режими роботи стохастичного генератора; Для обєктивної оцінки впливу електромагнітного поля на біологічні системи запропоновано використання і набули подальший розвиток методи розділення речовин, які дозволяють за відносно короткий час (1-24 години) оцінити такий вплив. У роботах із співавторами здобувачу належить: [1] - проведення експериментальної частини; [2] - проведення експериментальної частини; [3] - проведення експериментальної частини; [4] - проведення експериментальної частини; [5] - проведення експериментальної частини, формалізація висновків; [7] - розробка випромінювача та експериментальна оцінка ефективності приладу; [8] - участь в розробці математичної моделі, проведення математичного аналізу системи рівнянь, формалізація висновків; [9] - статистичний аналіз даних, формалізація висновків; [11] - проведення математичного експерименту, формалізація висновків; [12] - ідея роботи, проведення математичного експерименту, формалізація висновків; [13] - ідея роботи, проведення математичного експерименту, формалізація висновків; [14] - ідея роботи, проведення математичного експерименту, формалізація висновків. Виходячи з представлених доводів, було запропоновано нову математичну модель процесів, побудовану подібно до моделі Вальтера, яка має вигляд: (1) де Х0 - число молекул води, які можуть бути звязаними (у межах кількості води в системі); Е0 - енергія, що відповідає енергії розпаду всього комплексу води Х0 в стані спокою; Х - число звязаних молекул води (одиниць); Е - енергія всієї системи водного середовища (кількість одиниць Е0); R - кількість радикалів води (одиниць); m - питома швидкість утворення звязків; b - коефіцієнт швидкості розриву звязків води в залежності від кількості звязаних молекул води; g - питома енергія звязку; k - коефіцієнт, що показує, яка частина енергії розсіюється в середовищі; a - коефіцієнт, що враховує зміну швидкості утворення звязків у залежності від надходження енергії зовнішнього фактора; c - коефіцієнт швидкості утворення радикалів; t - середній час життя радикалів води (кількість одиниць t=1); p - коефіцієнт швидкості рекомбінації радикалів у залежності від їхньої концентрації; n - інтенсивність надходження енергії від зовнішнього фізичного фактора (кількість одиниць Е0).Розроблено і проаналізовано нову математичну модель зміни структурно-динамічних властивостей води під дією низькоінтенсивного ЕМП, яка базується на тому, що вода розглядається як система самоорганізованих кластерів, і яка відображає коливальний характер розмірів кластерів води за умов знаходження інтенсивності і частоти електромагнітного поля у визначеному діапазоні. При цьому під час відносно швидкого розпаду кластеру зявляються продукти розкладання води, тобто гідратовані електрони е-aq, Н· і ОН·, концентрація яких значно менша, ніж при класичних явищах радіоліза.