Фізіолого-гігієнічне обґрунтування критеріїв регламентації та оцінки шуму побутових електричних машин і приладів - Автореферат

Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Акіменко Володимир Якович, Іінститут гігієни та медичної екології ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, Лось Іван Павлович, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, зав. лабораотрією; Захист відбудеться “24” листопада 2000 року о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.604.01 в Інституті гігієни та медичної екології ім. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім.Акустичне забруднення оточуючого людину середовища за останні десятиріччя стало проблемою світового значення: населення майже 40% великих міст Європи мешкає в акустично дискомфортних умовах, більше ніж півмільярда населення Європи зазнає експозиції шумом від 55 ДБА до 75 ДБА [Darui Z.,1996, Prasheer D.,1999], спостерігається тенденція підвищення рівнів та дози шуму в різноманітних сферах життєдіяльності людини [Job R.S.F.,1988, Суворов Г.А., 1998, Шандала М.Г.,1999]. Якість внутрішньожитлового середовища житлових та громадських будівель, де більшість городян знаходяться від 10 до 23 годин на добу [Губернский Ю.Д.,2000, Дунаев В.Н. та інш.,1998] і може зазнавати дії комунальних шумів 18-20 годин на добу [Пальгов В.И.,1967], визначає ефективність відпочинку та праці і впливає на зберігання та укріплення здоровя населення. В роботах Суворова Г.А.(1984), Карагодіної І.Л.(1984), Пальгова В.І.(1967), Олешкевича Л.О.(1986,1989), Карачова І.І.(1979) та інших дослідників доведено, що шум відіграє значну роль у формуванні антропогенного навантаження на людину, має здатність індукувати біоефекти, які відбиваються на стані самопочуття, працездатності, здоровї людини та населення в цілому. Науково-технічний прогрес сприяє електрифікації і механізації побутових робіт; внаслідок зростання насиченості житла побутовими електричними машинами і приладами (ПЕМП) погіршуються акустичні параметри внутрішньожитлового середовища, оскільки особливості технологічних процесів, умов використання, конструктивних рішень багатьох ПЕМП обумовлюють те, що вони є джерелами звуку і при їх експлуатації людина експонується шумом, що може стимулювати стресові реакції організму та потенційно підвищувати захворюваність. Мета роботи: Наукове обґрунтування критеріїв гігієнічної оцінки та регламентації шуму, що генерується побутовими електричними машинами і приладами, з врахуванням соціально-психологічного та психофізіологічного впливу даного фактору на людину, ергономічних характеристик та умов експлуатації в житловому середовищі.В розділі освічені різноманітні психофізіологічні ефекти шумів, особливо середньої і низької інтенсивності, основне гігієнічне значення яких - можливість викликати предпатологічні неспецифічні зміни в організмі людини, стресові та адаптивні реакції, несприятливий вплив на самопочуття, що може приводити до порушень стану здоровя. Огляд літератури доводить, що необхідним є дослідження соціолого-гігієнічних та психофізіологічних аспектів впливу шуму ПЕМП на людину, співвідношення гігієнічних нормативів з технічними, розробка критеріїв гігієнічної оцінки та регламентації даного фактору ризику для здоровя людини в умовах житлового середовища. Досліджували психофізіологічні ефекти дії модельованого шуму середньостатистичного набору ПЕМП рівнів 55ДБА, 65ДБА, 75ДБА (контрольна серія - тиша, 25ДБА) на організм 10 жінок та 11 чоловіків віком 18-36 років, без соматичних, психічних захворювань чи патології слуху, професійної шумової експозиції, в 4 серіях експериментів (звязані добірки, подвійний контроль) “до” та “після” впливу шуму (протягом 10 хвилин), для окремих параметрів - на останніх хвилинах шумової експозиції: за 133 параметрами функціонування (12 методик, 2016 вимірювань, 22324 кількісних людино-показників, які сформували у електронні бази даних у форматі FOXPRO). Функціональний стан ЦНС визначали методами: критичної частоти злиття мигів, що дозволяють оцінити лабільність аналізаторів та ЦНС (світлових мигів - прилад КЧСМ-84, звукових - з використанням генератору сигналів спеціальної форми Г6-27, підсилювача “Електроніка Б1"-001”, акустичних системи “Електроніка”), хронорефлексометрії - для вивчення процесів гальмування та збудження в корі головного мозку (ПНН-3, середній час латентного періоду складної диференційної зорово-моторної реакції, наявність і кількість помилкових відповідей для 30 сигналів); оцінкою обєму короткочасної памяті, коректурною пробою (здатність до концентрації уваги, розумової працездатності за показниками стійкості уваги, швидкості, точності, ефективності переробки інформації (Метод. рекомендации по разработке дифференцированных норм шума с учетом напряженности и тяжести труда,1979)).

2. Основний зміст роботи