Фізіолого-біохімічне обґрунтування застосування сірковмісних амінокислот при вирощуванні телят - Автореферат

Національний університет біоресурсів і природокористування УкраїниАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Ніщеменко Микола Прокопович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин Гжицького, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин кандидат ветеринарних наук, доцент Карповський Валентин Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин Захист дисертації відбудеться "26" жовтня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.За останні роки фізіологічною та зоотехнічною науками було накопичено значний практичний та науковий матеріал щодо поліпшення годівлі молодняку великої рогатої худоби. Ці дослідження були започатковані Роузом, який встановив значення окремих амінокислот у кормах тварин, показав можливість заміщення в раціонах протеїну сумішшю амінокислот. Мета дисертаційної роботи - зясувати механізм впливу сірковмісних амінокислот на клінічний стан тварин, морфологічні показники крові, показники білкового і вуглеводного обміну, активність ферментів та ферментативні процеси у рубці і приріст маси тіла телят. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання: - дослідити клінічний стан і показники обміну речовин у телят за впливу метіоніну та цистину; встановити оптимальні дози сірковмісних амінокислот і провести порівняльну оцінку їх впливу на приріст маси тіла тварин;У першому досліді вивчався вплив метіоніну та цистину, які додавали до раціону в дозі по 5 та 7 г/гол., на морфологічні, біохімічні показники крові та приріст маси тіла телят віком 4 місяці. Всього у дослід було залучено 18 телят, з яких було сформовано 3 групи по 6 голів. Всього в дослід було залучено 18 телят, з яких було сформовано 3 групи по 6 голів. У третьому досліді визначали вплив метіоніну та цистину в дозах по 5, 7, 9, 11 г/гол. на зміну середньодобового приросту маси тіла телят віком 4-5 місяців. У четвертому досліді вивчали вплив метіоніну та цистину в дозі по 9 г/гол. на приріст маси тіла телят, всього було залучено 100 телят.Встановлено, що додаткове уведення до основного раціону цих синтетичних амінокислот позитивно впливає на фізіологічний стан, обмін білків і вуглеводів в організмі тварин та на процеси травлення у рубці, сприяє підвищенню приростів маси тіла телят. Уведення до раціону телят метіоніну та цистину в дозі 9 г\гол. сприяє зростанню рівня загального білка крові на 13,1% (р<0,001), а його альбумінової фракції - на 26,8% (р<0,001), що свідчить про посилення білоксинтезуючої функції печінки та зростання анаболічних процесів в організмі телят. Згодовування телятам метіоніну та цистину сприяло вірогідному зниженню в крові рівня сечовини на 12-13% (р<0,01), а залишкового і амінного азоту на 15,5-21,8% (р<0,05), що вказує на активне використання цих метаболітів в анаболічних процесах організму. Посилення синтетичних процесів в організмі за впливу сірковмісних амінокислот проявляється зниженням в телят дослідних груп рівня вільних замінних і незамінних амінокислот крові (р<0,05-р<0,001). Під впливом сірковмісних амінокислот концентрація глюкози у крові телят дослідних груп зросла на 16,9-18,5% (р<0,05), що повязано з посиленням процесів глюконеогенезу у печінці та сприяло синтезу коротколанцюгових жирних кислот, рівень яких у рубці дослідних тварин порівняно з контрольними зріс на 16,1% (р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ