Фізіолого-біохімічні процеси у системі паразит–хазяїн при ботріоцефальозі коропа та хіміопрофілактика - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С.З.Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Наукові консультанти: доктор біологічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. доктор ветеринарних наук, професор Гуфрій Дмитро Федорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Захист дисертації відбудеться «24» жовтня 2008 року о 13°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Аналіз публікацій (Пронина С.В., Пронин Н.М., 1988; Давидов О.М., Куровська Л.Я., 1991; Давидов О.М., 1998) показав, що у цьоголіток коропа критерієм паразитоносійства є один ботріоцефалюс на рибу, який призводить до компенсаторно-пристосувальної реакції хазяїна і має локальний характер (у місцях прикріплення паразита і контакту його стробіли зі слизовою оболонкою органа), а при питомому індексі інвазії більше одного паразита на рибу реєструється вірогідне порушення порожнинного і пристінкового травлення у риб, тобто спостерігаються патологічні явища - хвороба. Ящук та інші (1978) пропонують оцінювати “паразитоносійство” у вигляді інвазованості цьоголіток коропа поодинокими ботріоцефалюсами як “приховану форму захворювання риб на ботріоцефальоз”, оскільки вона викликає сповільнення росту і розвитку мальків, недобір маси цьоголіток, отримання нестандартного рибопосадкового матеріалу. Важливо зазначити, що й сьогодні питання щодо еколого-фізіологічних аспектів функціонування біоенергетичних систем паразит-хазяїн з урахуванням умов довкілля в місцях вирощування риби є маловисвітлене, як і не вивченими залишаються багато аспектів перебігу регіональної епізоотології ботріоцефальозу коропа в різних природно-географічних зонах України. У загальному ланцюгу адаптації метаболізму у риб за ботріоцефальозу особливо важливо вияснити порушення ліпідного і білкового обмінів та інтенсивність синтетичних і енергетичних процесів у тканинах коропа, оскільки ліпіди і білки є основним субстратом усіх живих обєктів і каталізатором різноманітних процесів обміну речовин та відіграють важливу роль в підтримуванні фізіологічного статусу організму. Метою досліджень було зясувати особливості обміну речовин у риб при адаптації до впливу різної інтенсивності інвазії Bothriocephalus acheilognathi, а також у гельмінта Bothriocephalus acheilognathi і розробити для профілактики та терапії ботріоцефальозу коропа лікарські препарати.При ботріоцефальозі коропа в тканинах кишечнику, гепатопанкреаса і скелетних мязів вірогідно знижується вміст загальних ліпідів за рахунок структурних - фосфоліпідів і запасних джерел енергії - триацилгліцеролів. У тканині кишечнику коропа, ураженого цестодами, міститься менше лінолевої, ліноленової, арахідонової, пента-і гексаненасичених жирних кислот, а також підвищується вміст насичених жирних кислот, що призводить до збільшення коефіцієнта насиченості; у загальних ліпідах гепатопанкреаса також меншим є вміст лінолевої, ліноленової і арахідонової, але більший вміст насичених жирних кислот - міристинової, пальмітинової, стеаринової, що повязано зі зменшенням джерела синтезу ряду поліненасичених жирних кислот, особливо докозагексаєнової, а у загальних ліпідах скелетних мязів вірогідно менший вміст С18-, С20-, С22-поліненасичених жирних кислот і більший вміст насичених жирних кислот - міристинової, пальмітинової, стеаринової і мононенасичених - пальмітолеїнової, олеїнової. В обмінних процесах у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних мязах цьоголіток коропа при ботріоцефальозній інвазії в умовах in vitro [1-14C] пальмітинова кислота і [6-14С]глюкоза використовуються значно більшою мірою, ніж [2-14C] лізин. Вміст загального білка у стінці кишечнику, гепатопанкреасі і скелетних мязах при ураженні цьоголіток коропа цестодою Bothriocephalus acheilognathi зменшується, відповідно на 12,99, 18,78 і 14,72 % за рахунок зменшення вмісту альбумінів і ?-та ?-глобулінів у кишечнику та скелетних мязах, а у гепатопанкреасі на тлі зменшення вмісту альбумінів та ?-і ?-глобулінів, і збільшення вмісту ?-глобулінів. Інтенсивність синтезу білків в умовах in vitro у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних мязах цьоголіток коропа за ботріоцефальозної інвазії знижується при додаванні до інкубаційного середовища [2-14С]лізину в середньому від 25,74 до 7,75 % і підвищується при додаванні [6-14С]глюкози від 7,10 до 28,32 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ