Фізіолого-біохімічні показники крові, молока і тканин організму великої рогатої худоби при аліментарному навантаженні кадмієм і цинком - Автореферат

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. Фізіолого-біохімічні показники крові, молока і тканин організму великої рогатої худоби при аліментарному навантаженні кадмієм і цинкомРобота виконана в Інституті біології тварин Української академії аграрних наук. Федорук Ростислав Степанович, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії екологічної фізіології і біохімії. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Гуфрій Дмитро Федорович, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. Захист дисертації відбудеться ”30” червня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Висока лабільність цього металу в процесах обміну речовин потребує врахування багатьох факторів щодо його впливу на організм: вміст кадмію у кормах і воді, інтенсивність всмоктування у травному тракті, надходження в організм і перерозподіл між органами та тканинами, антагоністичні впливи інших елементів (Авцын А.П., 1991; Кузнєцов С.Г., 1991; Kolacz R., 2000; Jarup L., 2002). Кадмій і цинк впливають на основний обмін в організмі та окремих мінеральних елементів. Зясування механізмів впливу кадмію і цинку на організм телиць, а також корів під час лактації, з комплексними дослідженнями їх артеріовенозної різниці у молочній залозі, вмісту цих елементів у крові, молоці і тканинах проводяться вперше, що свідчить про їх новизну та актуальність. зясувати фізіолого-біохімічні механізми впливу на організм підвищеного рівня цинку і кадмію в раціонах великої рогатої худоби залежно від умов утримання, рівня годівлі, стадії лактації; вивчити вплив підвищеного рівня цинку і кадмію в раціонах теличок у окремі періоди росту й розвитку на вміст окремих мінеральних елементів і жирних кислот у крові;Враховуючи актуальність вивчення підвищених рівнів важких металів у системі корми - тварина - продукти тваринництва вибір напрямку досліджень повязували з введенням у раціони великої рогатої худоби підвищених рівнів кадмію і цинку, зясування фізіолого - біохімічних механізмів їх дії на організм, вмісту у крові, молоці і тканинах внутрішніх органів. Тваринам ІІ групи до раціонів годівлі додавали сульфат цинку в кількості 2,2 г/тв/добу, що відповідало 0,5 г цинку, а коровам ІІІ групи - сульфат кадмію в кількості 9,2 мг/тв/добу, що відповідало 4 мг кадмію (низький рівень). У другій серії досліджень тварини отримували відповідно 3,3 г/тв/добу сульфату цинку (0,75 г цинку) і - 13,8 мг/тв/добу сульфату кадмію (6 мг кадмію). Кров і молоко для дослідження відбирали у підготовчий період - за 2 доби до згодовування, на 1-і 5-ту доби згодовування сульфату кадмію, а також через 24 год. після останнього згодовування сульфату кадмію. Тривале згодовування солей цинку і кадмію не впливало на клінічний стан та показники температури, пульсу, дихання, вміст глутатіону у відновленій формі в крові корів дослідних груп у другий пасовищний період, проте рівень міді, кобальту і стронцію, загального глутатіону і його окисненої форми зростав у цей період у крові під впливом підвищених доз цинку і, особливо, кадмію.Введення до раціону корів 9,2 мг/тв/добу сульфату кадмію і 2,2 г/тв/добу сульфату цинку супроводжувалося підвищенням їх вмісту у крові на 23% і на 50% відповідно у стійловий (Р<0,05) і на 11% та 70% у пасовищний періоди. Збільшення кількості введення кадмію до 13,8 мг/тв/добу і цинку до 3,3 г/тв/добу до раціону корів зумовлювало підвищення добового споживання цих елементів на 40-70% без значного зростання концентрації кадмію у крові та вірогідного збільшення її з 2,43 мг/л до 3,25 мг/л для цинку (Р<0,025).

Основний зміст